На Харківщині з візитом - Віце-прем’єр-міністр Польщі Пьотр Ґлінський
У нашому регіоні польська делегація взяла участь у низці заходів, присвячених вшануванню пам‘яті жертв комуністичного режиму.
У Міжнародному аеропорту м. Харкова Віце-прем’єр-міністра, Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща Пьотра Ґлінського зустрів перший заступник голови ХОДА Марк Беккер. Він передав представникам польської делегації слова вітання від керівника області Юлії Світличної.
Під час візиту на Харківщину разом із Марком Беккером та Віце-прем'єр-міністром України Павлом Розенком представники польської делегації та члени «Катинських родин» поклали квіти до меморіальної дошки, присвяченої розстрілу польських громадян та офіцерів, на будівлі колишнього обласного управління НКВС.
Також у рамках свого візиту до нашої області представники офіційної делегації взяли участь у церемонії вшанування пам’яті жертв тоталітаризму, що відбулася на території Українсько-польського меморіалу жертвам тоталітаризму в П’ятихатках. Під час церемонії присутні гості поклали вінки та запалили лампади біля польської вівтарної стіни. Також відбулась меса.
Довідка Українського інституту національної пам'яті. У вересні 1939 року Третій рейх разом із СРСР розв’язали Другу світову війну, здійснивши агресію щодо Польщі. 28 вересня 1939 року розділ Польської Республіки завершився підписанням «Договору про дружбу і кордони» між Третім рейхом і СРСР. У радянському полоні опинилося кільканадцять тисяч польських офіцерів та кілька сотень тисяч солдат – поляків, українців, євреїв, білорусів, литовців, вірмен, які були громадянами Польщі. На початок березня 1940 року в трьох таборах військовополонених - Старобільському, Козельському, Осташковському – було ув’язнено 14 700 офіцерів польської армії, службовців прикордонної охорони та поліції. Іще 11 000 знаходилися у в’язницях Західної України та Західної Білорусії.
5 березня 1940 року нарком внутрішніх справ Лаврентій Берія представиви на розгляд Політбюро ЦК ВКП(б) доповідну записку, в якій запропонував знищити полонених офіцерів польської армії.
Бранців Старобільського табору (3820) розстрілювали в приміщенні Управління НКВД у центрі Харкова та ховали в лісі, на таємному цвинтарі в передмісті П’ятихатки. Тих, хто перебував у Осташковському таборі (6311) – в УНКВД Калініна (тепер – Твер), в’язнів Козельського табору (4421) розстріляли під Смоленськом у Катині.
