«Імпортозаміщення - це один із головних напрямів стратегії економічного розвитку Харківської області, розробленої під керівництвом голови Харківської облдержадміністрації Ігоря Райніна», - підкреслив Марк Беккер.
Він пояснив, що імпортозалежність харківської промисловості, в першу чергу, від Російської Федерації, особливо сильно відчувається зараз, коли Україна опинилася в умовах воєнного конфлікту. За інформацією заступника голови ХОДА, найбільш імпортозалежні - харківські підприємства машинобудування (на 50%), а також хімічної та нафтопереробної промисловості (більш ніж на 54%). У цілому, більше 15% українського імпорту припадає саме на хімічну промисловість. Це впливає й на інші галузі економіки. 

Свої проекти, покликані знизити імпортозалежність регіону, презентували під час круглого столу представники хімічної галузі.

Науково-дослідний і проектний інститут «Ніохим» представив проект заводу з випуску соди, яка використовується у виробництві скла, продуктів нафтохімії та металургії. До 2014 року потреби України в соді - близько 350 тис. тонн на рік - практично повністю забезпечував Кримський содовий завод. Тепер його продукція - імпорт. «Ніохим» пропонує побудувати завод потужністю 400 тис. тонн на рік на базі Первомайського «Хімпрому». На реалізацію проекту потрібно близько 200 млн доларів США. За оцінками вчених, вироблена на заводі сода буде в 2-3 рази дешевше імпортної, що, у свою чергу, на чверть знизить собівартість скла.

Директор ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» (ДП «Гипрококс») Віктор Рудик презентував проект заводу з випуску рідкого синтетичного палива з відходів виробництва (наприклад, птахофабрик). Такий завод дозволить збільшити виробництво моторного палива в Україні більш ніж на 1 млн тонн на рік, зменшить імпорт на 15% і скоротить державні витрати на 1,2 млрд доларів США на рік, упевнені в «Гипрококсі».

Подібні проекти не тільки зменшать імпортозалежність Харківської області, але й створять тисячі робочих місць, а, крім того, сприятимуть розвитку інфраструктури регіону. Ще один важливий плюс - їх інноваційність.

«Нам потрібно якомога більше таких інноваційних проектів. Адже ми повинні виробляти якісну продукцію, яка буде виходити на міжнародний ринок, - пояснив Марк Беккер. - Голова ХОДА Ігор Райнін приділяє особливу увагу питанням, пов'язаним з інвестиційними інноваційними проектами. Ми повинні вчасно використовувати всі можливості інвестицій, оскільки наука не стоїть на місці, і завтра вже може бути пізно».

Присутній на круглому столі Руслан Корж підкреслив, що у Харківської області є великий потенціал реалізації інноваційних проектів.

«Я захоплений потенціалом та ініціативами, які є в проектній сфері Харківщини. Для реалізації таких проектів потрібно вибирати серйозних інвесторів, які зарекомендували себе на міжнародній арені. У цьому плані й Харківська облдержадміністрація, і наше міністерство всіляко сприятимуть ініціаторам проектів», - запевнив заступник міністра.