Шановні слобожанці! Дорога громадо!
У ці трагічні для кожного українця дні звертаюсь, насамперед, до ваших душ і сердець. В останні тижні листопада ми зі скорботою згадуємо жертв трагедії українського народу – Голодомору 1932-33 років. Близько шести мільйонів заморених голодом, знищених злою волею держави за півроку. Апофеозом зла, який на довгі роки й десятиліття підірвав генетичні, інтелектуальні, творчі сили нації і поставив її на межу необоротного цивілізаційного зламу, ми називаємо Великий Голод 1932—1933 років. Правда про нього пробила собі дорогу крізь товщу часу, лукавого замовчування і підступних міфів, щоб назавжди залишитися пам’ятником безвинно загубленим і нагадуванням та пересторогою для живих.
Причина Голодомору – не природні катаклізми, посуха чи неврожай. Голод був організований штучно, за наказами держави, з метою провести колективізацію та зламати опір селянства.
Для харків’ян ця трагедія є особливою.
Так склалася доля, що Харкову випало в той жахливий час бути столицею України, і саме Харків ввійшов в скрижалі історії, як "столиця Голодомору".
Тому саме ми маємо донести до нащадків правду про нашу історію, віддати шану безвинно убієнним. На жаль, в Харкові і області ще стоять численні пам’ятники особам, які прямо чи опосередковано були причетні до однієї з найбільших трагедій українства, їх імена носять вулиці, проспекти і т.д. Завдання регіональної влади, органів місцевого самоврядування позбавитися від цього тягаря тоталітарного минулого.
У День пам’яті жертв Голодомору закликаю вас у відповідності до своїх релігійних традицій згадати про всіх замучених голодом. Закликаю кожного засвітити цього дня свічку пам’яті – знак нашої скорботи і світло нашої надії. Свічки у вікні стануть поминальними свічками за батьками, дідами, прадідами, вони освітять майбутнє без жертв, без насильства, без жахів.
Вічна шана і незгасна пам’ять безвинно убієнним жертвам Голодомору!
Голова обласної
державної адміністрації І. Балута