«Я вважаю, що та справа, яка була розпочата 25 років тому з підготовки проєкту Цивільного кодексу України, сьогодні виходить у свою кульмінаційну стадію. Сьогодні ми можемо забезпечити належне приватноправове застосування на рівні нашого законодавства, не вступаючи в конфлікт ні з ким, за винятком наших колег-господарників. Світова спільнота підтримує нас, оскільки Цивільний кодекс є кодексом приватного права, який охоплює всі без винятку відносини», - заявив Олексій Кот.

Доктор юридичних наук, професор, член робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу Роман Майданик у своєму виступі розповів про зміни, які необхідно внести до Цивільного кодексу України.

«Структурно ми розглядаємо третю книгу Цивільного кодексу, яка має назву «право власності та інші речові права» як таку, яка буде присвячена основним блокам питань: загальні положення, принципи, поняття, особливості захисту у сфері речових прав; окремі розділи, присвячені праву власності, володінню та обмеженим речовим правам. Ми маємо розглядати речові права як права чи то власника, чи то суб'єкта обмежених речових прав безпосередньо панувати над річчю чи іншим майном. Ми говоримо про те, що мають бути уніфікованими речово-правові способи захисту не лише права власності, а й інших речових прав. У цілому ця ідея відбита в чинному Цивільному кодексі, але ми хочемо сформувати сукупність норм, які б становили загальне положення речового права», - розповів Роман Майданик.

За думкою заступника голови Комісії з питань правової реформи, голови делегації України в Групі держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Михайла Буроменського, перше питання подальшої роботи над Цивільним кодексом - системність внесення змін до законодавства, яка має відбутися повною мірою.

«Одним з напрямків, з яким буде працювати комісія, є питання, пов’язані з внесенням змін до розділу другого Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина». Важливо, щоб у цій частині узгодження відбулося максимально якісно та ефективно, - підкреслив Михайло Буроменський. - Очевидно, певні зміни будуть, адже ті напрацювання, які має комісія сьогодні, а саме група, що займається змінами до Конституції, деякою мірою адаптують цей розділ для максимальної гармонізації із законодавством ЄС. Саме цим займається група з реформи приватного права, намагаючись максимально наблизити нас до стандартів європейського правового простору».