16 вересня весь світ відзначає Міжнародний день захисту озонового шару, що є додатковим приводом звернути увагу громадськості до проблеми руйнування озону та зміни клімату. Цей день відзначається в пам’ять про підписання Монреальського протоколу щодо необхідності збереження озонового шару з 1995 року. Серед 36 країн, що підписали протокол, була і Україна.

Виснаження озонового шару та збільшення кількості ультрафіолетового випромінювання на поверхні Землі може стати причиною:

погіршення стану здоров’я людей в усьому світі – велика кількість ультрафіолетового випромінювання провокує ракові захворювання шкіри та катаракту;

скорочення морського біорізноманіття – УФ-промені, проникаючи на океанські глибини, завдають шкоди водоростям, ракоподібним та ікрі;

зміни способу обміну вуглекислого газу між атмосферою та біосферою, забруднення повітря вторинними речовинами.

Втрата озонового шару стратосфери вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття. Подолання цієї проблеми можливе лише завдяки скоординованим діям усіх націй та верств суспільства.

Тому, поетапна відмова від використання озоноруйнуючих речовин сприяє не тільки охороні озонового шару в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, а й робить великий внесок для вирішення проблеми глобальної зміни клімату.

Аби не допустити цього та поступово припинити виробництво і використання озоноруйнуючих речовин у різних секторах промисловості, світова спільнота у 1987 році заснувала Монреальський протокол.

Через 30 років після підписання протоколу, вчені НАСА засвідчили, що озоносфера над Антарктикою відновлюється – з 2005 року виснаження озону зменшилося на 20%. Прогнозується, що до 2030 року озоновий шар в Північній півкулі повністю відновиться та досягне рівня 1980 року, до 2050 року – в Південній, до 2060 року – у полярних регіонах.

Який внесок робить Україна для збереження озонового шару?

прийнятий перший базовий закон, який регулює господарську діяльність з озоноруйнуючими речовинами та фторованими парниковими газами, та низка регуляторних актів;

затверджений перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2021 рік та 2022 рік;

команда Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) спільно з міжнародними експертами створили Єдиний державний реєстр операторів контрольованих речовин, який оприлюднено на сайті Міндовкілля

Але є кроки, які може зробити кожен вже сьогодні:

перед придбанням кондиціонеру, спліт-системи чи іншої охолоджувально-нагрівальної техніки, поцікавтеся, який вплив на клімат може мати це обладнання. Перевірте, яка речовина або суміш речовин використовується там в якості холодоагента і чи має він озоноруйнуючи властивості. Для прикладу, обладнання з маркуванням ОРП майже все заборонене для продажу в Україні;

вчасно ремонтуйте та обслуговуйте холодильне обладнання. Адже через його несправність у довкілля можуть потрапити шкідливі речовини;

перевіряйте склад освіжувачів повітря, лаків, фарб, спінювачів та розчинників. Якщо у їх складі озоноруйнуючи речовини – вони шкідливі для довкілля;

не спалюйте листя, траву, гілки дерев та відходи, які є вторинною сировиною (поліетилен, гуму, пластмасу та ін.);

сміття, яке не підлягає переробці, необхідно передавати на полігони твердих побутових відходів.