Будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю є стаціонарним інтернатним закладом соціального захисту, що утворюється для цілодобового проживання (перебування) та догляду за громадянами похилого віку та особами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового, медичного обслуговування, соціальних послуг і комплексу реабілітаційних заходів.

Психоневрологічний інтернат є стаціонарним інтернатним закладом соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів.

Влаштування до будинку-інтернату здійснюється відповідно до норм Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 № 772 «Про затвердження Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю», та Типового положення про психоневрологічний інтернат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 957 «Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат».

До інтернату відповідно до профілю приймаються:

громадяни, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року, — до геріатричного пансіонату;

особи з інвалідністю у віці понад 18 років, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, медичної допомоги та комплексу реабілітаційних заходів і яким, згідно з висновком лікарської комісії, не протипоказане перебування в інтернаті, — до будинку-інтернату для осіб з інвалідністю.

До психоневрологічного інтернату приймаються громадяни похилого віку та особи з інвалідністю віком старше 18 років із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів.

До інтернату насамперед приймаються особи з числа вищезазначених, які:

мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави), є ветеранами війни, особами, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»;

постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи;

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорій 1, 2 або 3 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

є ветеранами праці, самотніми громадянами похилого віку або самотніми особами з інвалідністю, членами сімей загиблих військовослужбовців;

потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про недієздатність чи обмеження цивільної дієздатності таких осіб.

На повне державне утримання (за рахунок бюджетних коштів) до пансіонату/інтернату приймаються:

особи з інвалідністю I групи;

особи з інвалідністю з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;

громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II–III груп, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

З установленням диференційованої плати приймаються громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II–III груп, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткових мінімуми, але не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

За рахунок отримувача соціальної послуги або третіх осіб приймаються громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II–III груп, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми. Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються інтернатом у порядку, встановленому законодавством.

За наявності вільних місць до будинку-інтернату можуть прийматися громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, у яких є особи, які повинні забезпечувати їм догляд і допомогу за договором довічного утримання, спадковим договором, за умови оплати послуг.

Якщо до інтернату приймаються особи, які є подружжям, і при цьому один із подружжя не є особою з інвалідністю або не досяг 60-річного віку, профіль інтернату вибирається за бажанням подружжя.

Приймання до інтернату проводиться згідно з путівкою, виданою особі, її законному представнику чи органу опіки та піклування Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.

Підставою для розгляду питання надання соціальної послуги є подання до управління (відділу) соціального захисту населення за місцем проживання/перебування особи заяви про надання соціальних послуг або звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.

Звернення/повідомлення може прийматися центром надання адміністративних послуг за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання/перебування особи/сім’ї (під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях – за місцем звернення/повідомлення).