Налаштування
Шрифт:
Колір:
Фото:

Звіт Харківського регіонального Комітету з економічних реформ за напрямом – стабілізація державних фінансів та розвиток фінансового сектору

Підгрупою „Реформа міжбюджетних відносин” робочої групи „Регіональний економічний розвиток” розглянуто питання щодо внесення змін до Податкового кодексу України, яке визначене Програмою економічних реформ України на 2010-2014 роки, затвердженої Президентом України.
Пунктом 306.1. Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму фіксованого сільськогосподарського податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
В свою чергу, пункт 308.1 Податкового кодексу встановлює, що сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки.
Тобто, в цьому випадку виникає не одностайна трактовка обов`язків платників податку в частині визначення терміну подання податкової декларації.

Для урегулювання цього питання пропонується замінити в пункті 308.1 статті 308 Податкового кодексу термін 1 лютого на 20 лютого.

Запропоновані зміни забезпечать єдине тлумачення норм Податкового законодавства, уникнення не однозначного трактування законодавства та непорозумінь між податковими органами та платниками податків.