№п/п

Зміст існуючих проблем, що потребують законодавчого врегулювання

Пропозиції щодо врегулювання існуючої проблеми, з визначенням законодавчого акту, в який необхідно внести відповідні зміни

1

2

3

 

Не розвиненість інноваційної інфраструктури.

Відсутність чітко визначеного правового врегулювання діяльності технологічних парків

1. Прийняття Закону України «Про індустріальні парки» створить умови для нового напрямку – індустріального розвитку, який, зважаючи на специфічні геоекономічні умови, має велику перспективу. Заходи з реалізації цього законопроекту передбачають підготовку окремого національного проекту – «Індустріальні парки України»

2. Розроблення та прийняття Закону України «Про створення технополісу «П’ятихатки» забезпечить функціонування технополісу у спеціальному режимі інноваційної діяльності, що дасть можливість отримати державні преференції

 

Законодавча неврегульованість процесу реалізації регіональних інвестиційно-інноваційних проектів, які претендують на статус «національних»

Прийняття Закону України «Про національні проекти» врегулює статус «національних проектів» та повноваження щодо їх реалізації. Прийняття цього закону визначено Указом Президента №895 від 8 вересня 2010 року

 

Неврегульованість процесу та механізму здійснення нерезидентом інвестиційної діяльності в Україні

Внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» в контексті реалізації «ІНВЕСТреформи», що визначено Указом Президента №895 від 8 вересня 2010 року

 

Законодавча неврегульованість державної фінансової підтримки в реалізації проектів за пріоритетними напрямками соціального економічного та культурного розвитку регіону

Прийняття Закону України «Про адміністрування державних гарантій»

 

Не відповідність міжнародним стандартам та критеріям системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності для суб’єктів господарювання

Прийняття Закону України «Про застосування бухгалтерської звітності міжнародних стандартів» дозволить запровадження міжнародних стандартів шляхом їх адаптації до економіко-правового середовища і ринкових відносин в Україні

 

Неврегульованість процесу акредитації представництв і філій іноземних компаній в Україні

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо акредитації на території України відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб»

 

Удосконалення механізму нарахування та стягнення з підприємств, установ, організацій адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

 

Ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» викласти в наступній редакції:

„Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують

 

 

 

відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, утому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно- господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї стаття не поширюється на підприємства, установи, організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

Підприємства, установи, організації звільняються від відповідальності за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в разі своєчасного надання органам працевлаштування інформації про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів”.

 

Внесення змін до Кодексу України «Про надра», Водного кодексу України про порядок отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (підземними водами).

 

 

Стаття 23 Кодексу України «Про надра», далі по тексту:

«Землевласники й землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів і гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення й торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів і використовувати надра для господарських і побутових потреб».

Внести доповнення:

Землевласники й землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів і гірничого відводу добувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення й торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів і використовувати надра для господарських і побутових потреб, а також коли підприємство має свердловини, які перебувають на території заводу, вода використовується тільки на промислові потреби і не відпускається другим споживачам, артезіанська вода не входить до складу продукції, сумарний дебет свердловини складає до 300 м куб. сут., за наявністю дозволу на спецводокористування.

 

Підтвердження митної вартості: завищення митної вартості митними органами при імпорті товарів.

Довідково.

Митниця ставить під сумнів ціни договору у разі, коли вони є нижчими за середні у внутрішній базі даних державної митниці (БК ЕК ВМД ЄАІС ДМСУ). Як наслідок, митниця виносить рішення про визначення митної вартості за іншим методом. При цьому робиться це у спосіб, що суперечить чинному законодавству України і правилам СОТ.

 

Комплексний підхід:

Застосування правил СОТ з митної оцінки у повному обсязі.

Приведення вітчизняного законодавства з митної справи у відповідність до правил СОТ.

В якості короткострокових заходів:

Скоротити перелік документів, необхідних для підтвердження митної вартості, визначений Постановою КМУ від 20.12.2006р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», виключивши з пункту 11 Постанови абзаци 5, 6, 11 та 13.

Додати до пункту 11 Постанови № 1766: (а) визначення необхідної бухгалтерської документації, а також зазначити сторону (покупець/продавець), від якої вимагається така документація; (б) визначення, які спеціалізовані експертні організації мають повноваження для надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів.

Забезпечення безумовного дотримання норм митного законодавства та правил СОТ всіма органами системи митної служби, а також оперативно реагування Державною митною службою України на порушення митного законодавства з боку регіональних митниць.

 

Сертифікати відповідності та інші документи стосовно обладнання, виробленого в країнах Євросоюзу не дійсні на території України.

Сертифікати відповідності вимогам пожежної  безпеки, охорони праці,   гігієнічні висновки, результати лабораторних випробувань  та інші документи стосовно обладнання, виробленого в каїнах Євросоюзу, не є дійсними на території України та не приймаються до уваги відповідними органами при будівництві промислових об'єктів та встановлення імпортного обладнання.

Розробка та прийняття законодавчої бази для визнання в Україні вище вказаних документів. Це набагато спростить та прискорить процес проходження експертизи проектів при будівництві промислових об'єктів.

 

 

Існуючий Порядок здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах приводить до додаткових витрат підприємств та не має жодного позитивного впливу на питання охорони довкілля.

 

     Наказом Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної митної служби України від 30 липня 2009 року № 789/414/709 «Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах» передбачено, що митне оформлення товарів в тарі та упаковці відбувається за наявності договору з організацією збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних матеріалів Державною компанією “Укрекокомресурси” або підтверджуючих документів щодо самостійного приймання та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів.

     Цим спільним наказом встановлено можливість проводити митне оформлення лише при сплаті за «послуги» Державній компанії “Укрекокомресурси”. При цьому роботи із збирання тари і упаковки фактично ДП “Укрекокомресурси”не виконуються. Тому підприємства змушені паралельно укладати договори і з цим державним підприємством і з іншими підрядниками, які збирають тару та упаковку.

Оскільки згаданий документ виданий із перевищенням повноважень і суперечить діючому законодавству вищої юридичної сили, а наслідком його застосування є монополізація ринку та додатковий фінансовий тягар для підприємств і при цьому відсутні позитивні результати в питаннях охорони довкілля,  необхідно розглянути питання щодо скасування наказу № 789/414/709 “Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах ”.

 

 

     Державні галузеві наукові установи несуть додаткове податкове навантаження – вище, ніж більшість суб’єктів господарської діяльності в Україні оскільки сплачують за рахунок прибутку не тільки загальний податок на прибуток, а ще і внески на сплату частини пенсій своїм колишнім працівникам – науковим пенсіонерам (50% різниці між пенсіями, обчисленими згідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». А саме: абзац 5 статті 24 Закону викласти у наступній редакції: «Різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових працівників державних наукових установ і організацій – за рахунок коштів державного бюджету».

 

 

    Питання роботи казенних підприємств:

- низький рівень державного замовлення для казенних підприємств;

- неможливість казенним підприємствам кредитуватися під заставу їх майна.

 

 

Виконання Державою в повному обсязі статті 76. Господарського кодексу України.

Необхідне уточнення ст. 77 Господарського кодексу України і Закону України «Про заставу», або змінити статус підприємства з казенного на державне

Необхідно надати дозвіл казенним підприємствам отримувати кредити у порядку, аналогічному для державних підприємств.

 

Законодавча неврегульованість діяльності промисловості.

Прийняти Закон України «Про промисловість»

 

Деградація галузевої науки, відсутність інновацій необхідного рівня новизни і масштабності.

Прийняти Закон України «Про галузеву науку»

 

До пекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»

 

Пункт 7 розділу ІІ Перехідні положення проекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпеченняреформування пенсійної системи» підпункт 18):

 «у статті 29:

у частині першій слова і цифри “передбаченого статтею 26” замінити словами і цифрами “встановленого абзацом першим статті 26”;

доповнити статтю частиною такого змісту:

“3. Жінкам, які народилися у період з 1 лютого 1956 року по 31 липня 1960 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.”»

 

Викласти у такій редакції:

«у статті 29:

у частині першій слова і цифри “передбаченого статтею 26” замінити словами і цифрами “встановленого абзацом першим статті 26”;

доповнити статтю частиною такого змісту:

3. Жінкам, які народилися у період з 1 лютого 1956 року року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.”»

 

 

Пункт 7 розділу ІІ Перехідні положення підпункт 8)

“Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року. У разі коли період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з            1 липня 2000 року.”

Викласти у такій редакції:

«Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року. У разі коли період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера, для обчислення пенсії може враховуватись заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року, незалежно від кількості страхового стажу після 1 липня 2000 року.”

 

Пункт 7 розділу ІІ Перехідні положення підпункт 18)

«у статті 40:

абзаци перший і третій частини першої викласти у такій редакції:

“1. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі коли страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.”»

Викласти у такій редакції:

«у статті 40:

абзац перший частини першої викласти у такій редакції:

“1. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі коли страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера, для обчислення пенсії може враховуватись заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, незалежно від кількості страхового стажу після 1 липня 2000 року.”»