14 липня 2011 року робочою групою „Сталий економічний розвиток, бізнес-клімат та інвестиції” спільно з Науково-дослідним центром Індустріальних проблем розвитку НАН України у межах виконання науково-дослідної роботи «Наукові засади моніторингу та аналіз практики застосування норм Податкового кодексу України. Обґрунтування пропозицій щодо усунення неузгодженостей окремих норм податкового та іншого законодавства», що здійснюється за завданням Міністерства Фінансів України, проведено засідання Круглого столу «Податковий кодекс та проблеми економічного зростання».

В умовах дефіцитності державного бюджету та недосконалої практики кредитування господарюючих суб’єктів, використання податкових важелів впливу з метою стимулювання економічного розвитку набуває дедалі більшого значення. Податки є не тільки джерелом надходжень до бюджету, але й важливим регулятором соціально-економічних процесів в країні. Вирішальним кроком на шляху реалізації економічної політики держави в сфері оподаткування стало прийняття Податкового кодексу України. Проте практика застосування нового податкового законодавства свідчить про існуючі протиріччя (як внутрішні, так і з іншими галузями права), що на практиці знижує ефективність діючої податкової системи.

В обговоренні даної теми активну участь у роботі круглого столу приймали представники органів державної влади та місцевого самоврядування, науковці та громадські організації, фахівці у сфері оподаткування, обліку та аудиту: С. Авершин – начальник Головного управління економіки ХОДА; С. Овсянніков – начальник Головного фінансового управління ХОДА; М. Кизим – д. е. н., професор, директор НДЦ ІПР НАН України, заслужений економіст України; Ю. Іванов – д. е. н., професор, завідувач кафедри оподаткування ХНЕУ, заступник директора з наукової роботи НДЦ ІПР НАН України, заслужений економіст України; І. Глянь – заступник голови постійної комісії з питань бюджету Харківської обласної ради; О. Слободирьова – заступник начальника Головного управління економіки ХОДА; О. Колісник – начальник відділу інвестиційного та інноваційного розвитку ХОДА; Я. Чуб – начальник управління з масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПА у Харківській області; В. Соколенко – к. е. н., професор, завідувач кафедри менеджменту НТУ «Харківський політехнічний інститут»; О. Голенко – головний редактор газети «Налоги и бухгалтерский учет»; А. Гончарова – заступник директора аудиторської фірми «Фактор-аудит»; Н. Караван – заступник голови об’єднань профспілок Харківської області; А. Коваленко – генеральний директор АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика»; Д. Ткачов – директор Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва; О. Чумак – голова Харківської обласної громадської організації «Асоціація приватних роботодавців»; С. Попов – фінансовий директор ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна», член комітету з оподаткування ХФ ЄБА; Н. Байбакова – голова обласної профспілки працівників агропромислового комплексу та інші.

Напрями роботи Круглого столу окреслив Ю. Іванов, зосередивши увагу учасників на трьох аспектах, пов’язаних з проблемами економічного зростання: реалізація регулюючої функції оподаткування в Податковому кодексі; податкові аспекти регіонального розвитку; Податковий кодекс і соціальна підтримка. Зокрема Ю. Іванов зазначив, що в Податковому кодексі недостатньо ефективною є реалізація податків як інструменту регулювання соціально-економічного розвитку. Інструменти податкового регулювання в Податковому кодексі прописані безсистемно. Серед принципів податкового законодавства не знайшли відображення принципи пов’язані з податковим регулюванням.

Одним з найболючіших питань є проблема врегулювання пільгового оподаткування. В Податковому кодексі з’явилося визначення податкової пільги, але вона не віднесена до обов’язкових елементів податку. Тому в кожному з розділів Податкового кодексу не виділено окремо інструменти податкового регулювання, що є податковими пільгами. Це не сприяє вирішенню давно існуючої проблеми щодо коректності відображення відповідних показників під час ведення податкової статистики.

Податкові пільги, що присутні в Податковому кодексі не пов’язані з пріоритетними напрямами розвитку національної економіки.

В Податковому кодексі не знайшов відображення принцип цільового використання податкових пільг. Цілий ряд податкових пільг, щодо яких не передбачені напрями використання вивільнених коштів, направлені лише на підтримку соціально-економічного розвитку, але задля його стимулювання саме в тому напрямку, в якому зацікавлена держава, необхідно передбачити цільове використання податкових пільг.

Податкові пільги, передбачені Податковим кодексом, не направлені безпосередньо на вирішення завдання забезпечення ефективної занятості в країні, що є однією з найбільш актуальних проблем сьогодення.

Також в Податковому кодексі немає інструментів податкового регулювання направлених на підтримку депресивних регіонів. Наразі одним з основних завдань, що стоять перед державною владою, є гармонізація податкового законодавства та законодавства, що регулює державну підтримку розвитку депресивних регіонів.

В ході обговорення зазначених проблемних аспектів учасниками Круглого столу підіймались питання щодо перерозподілу надходжень від деяких загальнодержавних податків (податок на прибуток підприємств, плата за землю) між державним та місцевим бюджетами (С. Овсянніков); невдалої спроби зближення норм бухгалтерського та податкового обліків в Податковому кодексі України, результатом якої стало ще більше ускладнення ведення обліку господарської діяльності, що заважає нормальній роботі підприємств та збільшує витрати на оплату консалтингових послуг кваліфікованих бухгалтерів (О. Голенко); відсутності безкоштовного програмного забезпечення для складання податкової звітності (О. Чумак); відсутності у Податковому кодексі норм, що можуть врегулювати питання офіційного працевлаштування (О. Чумак, Д. Ткачов); проблеми некоректного написання у Податковому кодексі норм, що стосуються операцій з іноземною валютою, перерахунку заборгованості, що виникла ще до 1 квітня 2011 р. (А. Гончарова); проблеми отримання відшкодування з ПДВ підприємствами, що не орієнтовані на експорт, проте є крупними національними товаровиробниками (А. Коваленко); відсутність у платників податків стимулу добровільно сплачувати податки через часті податкові перевірки навіть за умов прозорості обліку (С. Попов).

За результатами обговорення були сформульовані основні проблемні аспекти та суперечності застосування розділу 1, розділу 3, розділу 5, розділу 14 Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України та пропозиції стосовно вдосконалення діючих норм податкового та бюджетного законодавства.