Історія найстарішого у підросійській Україні Харківського університету, відкритого 1805 р. (тепер - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна), надзвичайно багата цікавими історичними подіями, яскравими особистостями, кумедними та сумними випадками.

У 1985-1993 рр. вийшла низка випусків систематичного бібліографічного покажчика з історії Харківського університету 1805 - 1917 рр. У 2007 р. зʼявилась 752-сторінкова книга «Історія Харківського університету за двісті років. Систематичний бібліографічний покажчик», співупорядником якої також був Михайло Красиков.

У лекції 24 січня йтиметься про дивне, загадкове, екстравагантне в історії Alma Mater усієї харківської вищої школи.

Вхід – вільний.

Довідка. Михайло  Красиков – поет, етнограф, фольклорист, літературознавець, культуролог, мистецтвознавець.  Автор бл. 800 наукових, науково-популярних та літературних публікацій. Упорядник бл. 50 книг.  Кандидат філологічних наук, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»,  директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», директор Харківського відділення Українського етнологічного центру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, член Національної спілки письменників України,  Національної спілки художників України, Міжнародної асоціації мистецтвознавців та низки інших наукових товариств та асоціацій, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, голова Ради Неформального товариства друзів Зінаїди Серебрякової, лауреат муніципальної премії (2007), лауреат біографічного довідника «Кто есть кто: всемирное издание» (Москва, 2014). У 2008 р. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка видала книгу «Михайло Красиков – вчений, краєзнавець, поет: біобібліографічний покажчик».