Кабінет міністрів України затвердив стратегію управління державним боргом на найближчі три роки (2018-2020 рр.). Головна мета, яку поставив уряд, – позбутися критичної залежності від запозичень.

 «З 2005-го по 2013-й роки державний борг зріс з 12,5 млрд доларів до понад 60 млрд доларів. Але за цей час в країні нічого системно не змінилося: не з’явилися нові дороги чи нові лікарні, чи нові школи. Натомість ці запозичення стали фінансовими кайданами, які зараз лягають на плечі кожного українця, - зазначає прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. -  І цю проблему ми маємо вирішувати системно. Ми маємо не просто віддати борги попередників, а й створити ефективну систему управління державним боргом, щоб унеможливити ситуацію, яка склалася зараз, коли міжнародним кредиторам ми маємо віддавати шалені гроші. Наше завдання - поступово зменшувати запозичення».

Ціль: до кінця 2020 року знизити розмір держборгу до 49% ВВП

Аби зменшити боргове навантаження на бюджет, уряд планує досягти рівномірного графіка погашення боргу з подовженням термінів основних виплат. Це дасть можливість уникнути пікових виплат, які надмірно тиснуть на бюджет і відволікають значний ресурс, який може бути спрямований на проведення подальших структурних реформ.

Аби виконати це завдання, Мінфін буде поступово збільшувати в структурі державного боргу залучення довгострокового пільгового фінансування, що передбачає подальше поглиблення співпраці з міжнародними фінансовими інститутами. Така співпраця дає змогу залучати дешеві кредити, в тому числі на інфраструктурні проекти, і підсилювати економічне зростання.

Зменшенню боргового навантаження на бюджет також сприятиме заплановане збільшення запозичень в гривні (в тому числі у міжнародних інвесторів), що зменшить ризики зростання боргу при валютних коливаннях.

План дій

Аби збільшити залучення у гривні, Міністерство фінансів розвиватиме внутрішній ринок запозичень. У тому числі будуть створені умови для іноземних інвесторів вкладати кошти в державні цінні папери, номіновані в національній валюті.

Розширення бази інвесторів і спрощення їх доступу на внутрішній ринок запозичень має зменшити і вартість позик, що також зменшуватиме боргове навантаження на бюджет і дозволить уникнути ризику збільшення державного боргу при курсових коливаннях.

Дешеві кредити дозволять пришвидшити економічне зростання. Тому уряд планує продовжити співпрацю з міжнародними фінансовими інститутами та іноземними урядами щодо залучення  пільгового кредитування. Спростить цю роботу покращення рейтингу України як позичальника. Що також у майбутньому сприятиме зменшенню вартості позик.

Довідка. Попри проведення у 2015 році реструктуризації державного та гарантованого державою зовнішнього боргу, значний борговий тягар, що накопичений у попередні роки, продовжує створювати навантаження на державний бюджет. Зокрема, у період з 2007-го по 2010 р. державний борг України зріс на $26,5 млрд, з 2010 р. по 2014 р. – ще на $19,5 млрд грн. Для порівняння, за три роки, з 2014 р. до 2017 р. державний борг збільшився на $5,2 млрд. Крім того, за результатами минулого року держборг вперше за останні три роки наблизився до безпечного значення, визначеного у Бюджетному кодексі – 60% ВВП. Зараз пільгове фінансування в структурі державного боргу України складає 26%, що  демонструє високий ступінь підтримки України міжнародними партнерами.