Зустріч було організовано за ініціативи голови ХОДА Юлії Світличної за сприяння Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації. У дискусії взяли участь представники виконавчої влади, місцевого самоврядування, гендерних центрів, навчальних закладів, благодійних та громадських організацій.

Відкриваючи засідання, Михайло Черняк зауважив, що питання гендерно обумовленого та домашнього насильства є актуальним для нашого суспільства, й органи влади в партнерстві з громадськими активістами проводять велику роботу з подолання цього явища. 

«На жаль, рівень насильства у нашому суспільстві залишається високим, і це відбивається в різних сферах життя – як у родинному колі, так і в цілому в соціумі. Наразі органи державної влади, відповідні соціальні служби напрацьовують алгоритми вирішення цих питань, проте відчутне поліпшення ситуації настане лише при зміні філософії стосунків у суспільстві», - наголосив Михайло Черняк.

Він також виділив пріоритетні напрямки роботи, серед яких - реабілітація та соціалізація учасників ООС та проведення заходів, які сприятимуть зменшенню рівня домашнього насильства в сільській місцевості.

«Зараз у Харківській області понад 13,5 тисячі учасників ООС. Більшість з них потребує адаптації до умов мирного життя. Розуміючи це, ХОДА започатковує різні програми підтримки учасників бойових дій. Зокрема, цього року для цієї категорії громадян організовані тури вихідного дня в санаторіях області, де ветерани можуть відпочити разом з родиною, а також отримати допомогу психологів та інших лікарів», - зазначив Михайло Черняк.

У цілому заступник голови ХОДА відзначив значну роль громадських організацій у вирішенні цих проблем та сказав, що саме від спільного партнерства буде залежати загальний результат.

Як зазначила директор Харківського обласного центру соціальних служб для сім’ї та молоді Олена Хватинець, в області з особами, які потрапили у скрутні життєві обставини, працюють фахівці 44 центрів цієї установи.

«Наші центри проводять відповідні профілактичні заходи та інформаційні кампанії. У разі виявлення або звернення до нас за фактами насильства в сім'ї, ми працюємо в тісній взаємодії з Департаментом соцзахисту ХОДА, службою у справах дітей, з ювенальною превенцією, органами освіти, охорони здоров’я й волонтерами громадських організацій», - підкреслила Олена Хватинець.

Вона також нагадала, що в області за підтримки Фонду народонаселення ООН працює 4 мобільні бригади екстреного реагування на випадок гендерно обумовленого насильства (2 - у Харкові, 2 - в Ізюмському й Лозівському районах). Тільки за перший квартал бригади надали допомогу та психологічну підтримку 575 громадянам.

Також Олена Хватинець нагадала, що переважно від домашнього насилля потерпають жінки та діти. Проте в суспільстві вирізняють не тільки фізичне насильство, чимало звернень надходять щодо психологічного, економічного та сексуального насильства. Так, у 2017 році до органів поліції надійшло понад 5000 звернень щодо насильства в сім’ї, з початку року зафіксовано 1000 випадків.

Як зазначив помічник голови Національної поліції України, який відповідає за напрямок боротьби з домашнім насильством, Андрій Ткачов, з січня 2018 року набрав чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він по-новому визначає поняття і форму домашнього насильства. Крім того, за злочин такого роду передбачена кримінальна відповідальність. Також було внесено зміни в кримінально-процесуальний та кримінальний кодекс України, які набудуть чинності у січні 2019 року.

«Новий механізм передбачає, що тепер поліція може проводити оцінку ризиків. Це таке опитування, під час якого визначається ступінь ризику продовження насильства в сім’ї. Якщо буде високий рівень, то поліцейський виписує тимчасовий заборонний припис до 10 днів. Він містить три позиції: постраждала особа має залишити місце проживання чи перебування, заборона агресору на спілкування з постраждалою особою та її відвідування на новому місці перебування», - розповів поліцейський.

За словами Андрія Ткачова, за цей час потерпілий зможе отримати безкоштовну правову допомогу, знайти прихисток тощо. Далі рішенням суду може бути виданий обмежувальний припис до півроку. За цей час кривдник і жертва проходять корекційну програму. Якщо агресор не виконує програму – для нього настає кримінальна відповідальність.

Також під час зустрічі представник громадської ініціативи «Чоловіки проти домашнього насильства» Юрій Чумак презентував інформаційну кампанію «Чоловіки НЕ лупцюють».

Довідка. Особи, які потребують психологічної допомоги, можуть звертатися за номерами телефонів:

(093) 795-34-53; (093) 795-31-06; (099) 366-63-45; (099) 366-63-58 – місто Харків;

(093) 795-29-94; (099) 366-63-75 – Лозова та Лозівський район;

(063) 335-82-76; (099) 366-63-15 - Ізюм та Ізюмський район;

0-800-500-335 зі стаціонарного або 116-123 - з мобільного: безкоштовна національна «гаряча лінія» із запобігання домашньому насильству.