Основна мета проекту – дати додатковий поштовх та ресурс українським школам для розвитку екологічної грамотності учнів, допомогти школярам отримати практичні навички, а не суто теоретичну інформацію щодо відповідального споживання.

Школи обиратимуть лише за двома критеріями: мотивація, яку буде продемонстровано в креативному завданні, та відповідність технічним вимогам.

Для участі заклад має заповнити гугл-форму.

Усі школи, що візьмуть участь у проекті, пройдуть навчально-практичний семінар та отримають інформаційні матеріали про компостування.

Як повідомляють на урядовому порталі, сам проект «Компола» був започаткований київськими школярами Микитою Шульгою та Софією-Христиною Борисюк. Ідею підтримали Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак та Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Зараз проект вже успішно реалізований у 32 навчальних закладах у різних куточках України.

«Органічні відходи досі становлять значний відсоток обсягу українських сміттєзвалищ. У світі вже давно та ефективно працює система їх перетворення на органічне добриво – компост. Це доступний і мало витратний механізм. Було б правильно, якщо компостери були б встановлені в усіх школах і перетворювали відходи їдалень на органічні відходи», – зазначив Остап Семерак.

На думку міністра, це може стати важливим кроком до глобального запровадження в побуті українців моделі сталого споживання.

«Виховання покоління українців з високим рівнем екологічної свідомості має починатися з дитинства. Заради цієї мети ми об’єднали зусилля двох міністерств та підтримали ідею талановитих школярів Микити Шульги та Софії-Христини Борисюк. Такі діти – це наше майбутнє, з яким нам вдасться перетворити Україну на екологічно безпечну країну», – пояснив Остап Семерак.

Лілія Гриневич зазначила, що проект «Компола» ідеально підходить для розвитку екологічної грамотності в школярів, що передбачено реформою «Нова українська школа».

«Однією з 10 ключових компетентностей, якою має оволодіти випускник нової школи, є екологічна грамотність і здорове життя. Зараз школа не дає нашим дітям таких знань та навичок. Натомість ми напихаємо дітей непотрібною теоретичною інформацією, яка не створює для них жодних конкурентних переваг у сучасному світі. При цьому заклад, в якому встановлений компостер, може показати переваги та можливості екологічно відповідального способу життя. Це також дає додатковий ресурс для вивчення біології та інших предметів природничого циклу», – розповіла міністр.

Ключовим критерієм під час відбору 200 шкіл-учасниць буде їх відповідність технічним вимогам проекту. Зокрема, важливим є:

- наявність затіненої зони, безпосередньо на ділянці відкритого ґрунту, на огородженій території, де можливо було б встановити компостер;

- наявність ділянки, на якій розміщуватиметься компостер і яка має бути на відстані не менше 2 м від стін прилеглих будівель;

- їдальня закладу має продукувати харчові відходи в загальному обсязі 10-20 літрів на добу (два повних відра) (орієнтовна густина харчових відходів – 370 кг/куб.м).  

Серед них мають бути:

- очистки сирих овочів та фруктів;

- шкаралупа сирих яєць;

- заварка від чаю;

- залишки крупи чи каші без додавання масла.

Заклад повинен мати можливість збирати для компостера опале листя.

Збір заявок триватиме до 24 квітня 2018 року. Оголошення переможців відбудеться на початку травня 2018 року. Проект буде реалізовано за міжнародні кошти та за підтримки громадської організації «Україна без сміття».