Фільм Тараса Томенка «Будинок «Слово» розповідає про трагедію, якої зазнала Україна в радянські часи. Про знищення культурної еліти - людей, які розбудовували національну ідею, створювали українську культуру й мистецтво та прагнули розвивати їх у загальноєвропейському контексті. Початок цих подій було покладено в Харкові, коли під одним дахом будинку «Слово» на нинішній вул. Культури зібрали всіх найвідоміших тогочасних письменників і поетів, діячів культури та мистецтва й за кілька років репресували. Багатьох із них заарештували ще до початку Великого терору і абсолютну більшість заарештованих знищили в 1937-38 роках.

Потужна історія фільму підкріплена оригінальною формою: глядач бачить маловідомі або абсолютно ексклюзивні архівні фотографії та відеоматеріали, а разом з цим чує озвучені акторами справжні вислови та думки Миколи Хвильового і Майка Йогансена, Раїси Троянкер і Наталії Ужвій, Остапа Вишні та Володимира Сосюри, Павла Тичини, Леся Курбаса та багатьох інших.

«Кожній людині важливо пам’ятати свою історію та розуміти криваві історичні уроки, щоб не допустити цього знову, - відзначила під час заходу, присвяченого національній прем’єрі фільму, голова ХОДА Юлія Світлична.- Усі автори цієї ідеї, ті, хто втілив її у життя, зібралися на Харківщині, щоб побачити, чого коштувало становлення нашої держави та чого коштувала наша незалежність. Сподіваюся, що кожен із нас винесе свій урок з перегляду цієї картини».

Режисер кінофільму Тарас Томенко відзначив: провести національну прем’єру саме в Харкові було питанням честі, адже фільм розповідає про події, що відбувалися в нашому місті.

«Мені б дуже хотілося, щоб цей фільм проник у ваші серця та душі, тому що він говорить голосами тих письменників, поетів і драматургів, яких зараз поміж нас не має. Їхні твори залишилися, вони могли зробити набагато більше, але їхню струну обірвали на півслові, на півмиті. Я хочу, щоб після цього фільму ви задумалися, де ми живемо, куди ми йдемо, якою буде Україна, яку ми будуємо. Тому що побудувати Україну мріяв і Куліш, і Хвильовий, і Сосюра, і Тичина, і Йогансен. Ми маємо продовжити їхню справу, маємо нашим мистецтвом поєднати души наших людей і стати одним цілим, тому що нам загрожує величезна небезпека: у нас на порозі ворог, ми маємо бути, як ніколи, спільними, відчайдушними та відважними», - наголосив Тарас Томенко.

Він нагадав, що саме 27 жовтня – в 1937 році – лунали постріли в урочищі Сандармох. За кілька днів тут було знищено 1111 людей.

Перший заступник Міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова відзначила: фільм спонукає замислитись не лише про історію, але й про сучасність.

«Я кілька годин тому була в аеропорту Бориспіль, де ми зустрічали визволених політичних в’язнів Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, яких Путін відпустив через Туреччину до України. Я знаю, що ці герої отримали вирок за свою позицію і за своє слово – так само, як і митці, які жили в Будинку «Слово» в 20-30-х роках минулого сторіччя й за свою позицію були розстріляні», - поділилася Еміне Джапарова.

Після національної прем’єри фільму Юлія Світлична повідомила, що за підтримки ХОДА будуть організовані покази «Будинку «Слово» для студентів та старшокласників Харківщини.

Більше фото