Сонечко встає і шумить трава.
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.
Вчителько моя, зоре світова,
Звідки виглядати, де тебе знайти?

Автори цієї пісні, зворушливої до глибини душі, – добре відомі. Слова великого українського поета Андрія Малишка, музика – геніального Платона Майбороди. Але ця пісня стала справжньою народною. Вона уособлює ставлення нашого народу, ставлення українців до вас, вчителів. Вона свідчить про народну повагу до вашої праці.

Дорогі освітяни!

У цей передсвятковий день, перш за все, хочу висловити вам найщиріші привітання і вдячність. У ваших особах - усім українським педагогам за подвижницький труд. Бути вчителем – це справжнє мистецтво. Воно потребує таланту й наполегливості, відповідальності та самопожертви.

Ваша робота – навчити читати, писати, міркувати й користуватися багажем знань, накопичених людством. Але місія ваша - виховувати особистостей. На мою думку, це надзвичайно важливо і може перша ваша місія. Особистостей, які серцем та душею люблять рідну землю. Особистостей, які готові боронити її свободу та незалежність. І як тут не згадати думку, яку вважають словами об’єднувача Німеччини Отто фон Бісмарка, - про те, що війни виграють не генерали, а шкільні вчителі та парафіяльні священики. Думаю, що до України це відноситься повною мірою.

Зрозуміло, що День учителя це не професійне свято, як дехто думає. Це свято по-справжньому є всенародне. Цього року воно особливе, бо буквально в його переддень набув чинності новий закон «Про освіту». Це – документ, який відкриває шлях до довгоочікуваної системної реформи освіти.

Він  дозоляє сформувати індивідуальну освітню траєкторію для кожної людини. Ми відмовляємося від застарілого непродуктивного підходу, коли держава диктує дуже обмежену варіативність методів, форм і засобів навчання. Новий закон надає свободу вибору та самовизначення учням, свободу педагогічної творчості – працівникам освіти. Він утверджує свободу навчальних закладів – через встановлення широкої автономії. Наші шановні ректори вже це відчули, коли приймався закон про Вищу освіту. Сьогодні дійшли руки і до всіх освітніх закладів.

Закон значно підсилює вплив батьків і громадськості на навчальний процес.

Словом, новий закон «Про освіту» – це закон нових можливостей для всіх учасників навчального процесу.

І ще одне. Це демонстрація нашої рішучості рухатися шляхом реформ. Десятки років здавалося, що освітню реформу неможливо провести. Коли ми об’єдналися, Уряд, Верховна Рада, Національна рада реформ при Президенті України, і Президент доклав зусиль, то ми це зробили. І я з цим вас вітаю від щирого серця.

Дуже важливо, що в педагогів з'являється вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, в тому числі і сучасної з використанням найсучасніших освітніх технологій. Вчитель, викладач отримує право на педагогічну ініціативу, розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій.

Вже у 2018 році ми домовилися, що буде виділено, і це вже є в проекті закону про Державний бюджет, який зареєстровано в Верховній Раді, 520 мільйонів гривень на підвищення кваліфікації вчителів, які навчатимуть першокласників Нової української школи по всій Україні.

Розумію, що для успішної реалізації амбітних планів, люди, які присвячують себе педагогічній ниві, мають бути високо вмотивованими. Ми, спільно з Прем’єр-міністром, Урядом знайшли можливість підвищити розмір заробітної плати вчителів у 2017 році. Наступного року заплановано подальше її збільшення. Це, ще раз наголошую, представлено у проекті бюджету. І я переконаний, що воно буде проголосовано.

Я також переконаний, що ви використаєте усі прогресивні норми нового закону задля впровадження якісних змін у навчання дітей. Всіх дітей без винятку. У новому законі закріплені імперативні гарантії навчання дітей та молоді з особливими освітніми потребами Вони нарівні з іншими учнями в інклюзивному освітньому середовищі будуть мати можливість реалізувати свої таланти.

Окремо хочу подякувати виконувачу обов’язки голови комітету, депутату Олександру Співаковському, який також доклав максимально зусиль для того, щоб ця реформа відбулася і була проголосована в залі.

Дякую і за імплементацію норм про інклюзивну освіту. Це дуже важливо. Перша леді Марина Порошенко мені зранку до вечора наголошує, що проект інклюзивної освіти має бути нашим українським першим пріоритетом. Ви маєте потужного лобіста навіть всередині моєї родини.

Хотів би окремо зупинитися на сьомій статті нового Закону «Про освіту», яка зараз викликала не лише внутрішній, але й дуже широкий міжнародний резонанс.

Протягом останніх років ми дуже обережно, але дуже впевнено впроваджуємо курс на наповнення реальним змістом державного статусу української мови. Я хочу наголосити, що це було одним із моїх пріоритетів під час виборчої кампанії на посаду Президента України. І воно зараз дуже твердо і наполегливо реалізовується.

Деякі з наших кроків вже перевірені часом і сьогодні є всі підстави говорити про їх ефективність.

Пам’ятаєте скільки було дискусій, звинувачень, в тому числі і на мою адресу, за квоти на українську мову в українському радіоефірі? А тепер радіостанції не просто виконують, але й перевиконують вимоги закону про квоти на україномовні пісні та передачі. Аналогічний Закон за моєю ініціативою ухвалено і для телебачення. І я дякую всім, у тому числі і Віце-Прем’єр-міністру В’ячеславу Кириленку, за потужну підтримку цієї ініціативи.

Цей Закон скоро почне діяти. І я наголошую, що у своєму посланні про внутрішнє та зовнішнє становище, з яким я на початку вересня виступив у Верховній Раді, я поставив завдання ухвалити закон про захист української мови у сфері послуг, бо там дехто поводиться так, що ніби не усвідомлює, що працює у фантастичній країні – Україні.

І, звичайно, ми не могли не посилити роль української мови в освіті. Про що тут дискутувати? Людина, яка закінчує українську школу має вміти говорити українською мовою.

І, звичайно, у мене прохання і до вас, шановні вчителі, щоб престиж мови вони підвищували не лише на уроках, але і у спілкуванні з дітьми - на перервах, у виховному процесі. Щоб діти бачили, що українська мова для вас – це не є суха норма закону, а живий засіб повсякденного спілкування.

В той же час, підписуючи один за одним закони, які підтримують нашу українську мову я дуже пильно стежу і стежитиму за тим, щоб залишався широкий простір для вільного використання інших мов, якими говорять громадяни України.

Україна демонструвала і демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке повністю відповідає нашим міжнародним зобов’язанням, перебуває в гармонії з європейськими стандартами. Звичайно, що ми не маємо і не будемо звертати уваги на істеричні заяви державної думи Російської Федерації, які давно прозвали тюрмою народів і з якої ми вирвалися і, я наголошую – ніколи не повернемося.

Там, пригадайте Шевченка, на всіх язиках все мовчить, бо благодєнствує.

Але потрібно докласти чимало зусиль, щоб роз’яснити свою позицію нашим європейським партнерам, на сам перед сусідам. Довести їм та всім європейським структурам, що мовна стаття українського освітнього закону повністю відповідає європейським практикам. І дуже важливо, щоб в цій дискусії ми чули один одного. Ми їх чули, але й вони обов’язково чули нас.

Новий Закон про освіту повинен нас не віддалили від Європи, в жодному разі, а навпаки – наблизити. І наскільки я розумію, Міністерство освіти за моїм дорученням вже звернулося до Ради Європи, Венеціанської комісії і я би дуже просив пані Гриневич, щоб ми не були пасивними «почекунами», а активно захищали своє бачення обов’язкових гарантів прав національних меншин.

Я також хочу наголосити, що результати експертизи і цієї дискусії в результатах перемовин з нашими європейськими партнерами можуть бути враховані і в новій редакції закону про середню освіту.

Я переконаний, що освіта – це ключ до європейського майбутнього України. Інвестиції в освіту – це не є видатки державного бюджету, а це є інвестиції. До речі, треба буде змінити бюджетний кодекс і перемістити видатки на освіту в інвестиції в майбутнє, бо це буде відповідати якості і сенсу видатків на освіту.

Я не маю жодного сумніву, що ми виростимо нове покоління освічених українців, які прославлятимуть себе, рідний край та Україну в усьому світі. І мені дуже приємно, що сьогодні, по закінченні нашого обговорення, ми матимемо можливість напередодні свята вручити державні нагороди.

Але зараз я пропоную перейти до обговорення тих проблем і напрямків і ще раз привітати вас з подвійним святом – з Днем учителя, всенародним святом, і з прийняттям Закону «Про освіту», який так довго чекали.

Дякую вам і Слава Україні!