Тривалість заборони визначена у наказі Харківрибоохорони від 9 березня 2016 р. № 9 і становить від 7 до 13 тижнів.

«Тривалість залежить від типу водного об’єкту. Так, відповідно до наказу, з 1 квітня й до 10 червня заборона діє на водосховищах, до 21 травня - на річках (в корінних водах), до 30 червня - в придаткових водах річок», - пояснили фахівці Харківрибоохорони.

Фахівці нагадали, що на певних ділянках водойм і в цей час буде дозволено проводити спортивний і любительський лов риби. Так, у період весняно-літньої заборони рибалити можна на одну вудку з одним гачком або спінінг з берега в межах територій баз відпочинку та населених пунктів, поза межами основних нерестовищ.

Захисники природи нагадують, що під час нерестової заборони не дозволяється організація змагань з рибальства та підводного полювання, а також пересування всіх плавучих засобів на ділянках, що оголошені нерестовищами. Заборона стосується й вилову раків - з 1 квітня по 30 червня та з 20 серпня по 30 вересня (нерестовий період та линька).

У Харківрибоохороні просять громадськість долучитися до природоохоронних заходів.

«Якщо ви помітили незаконний вилов риби, повідомляйте на телефон «гарячої лінії» за номером (057) 758 60 10 – у будні дні. В неробочі години, вихідні та святкові дні звертайтеся за номерами: (05765) 6 18 46, (05759) 6 12 15», - закликали інспектори Харківрибоохорони.

Довідка. За вчинення браконьєрського лову риби передбачена адміністративна (розмір штрафу для громадян - 340-680 грн, для посадових осіб - 510-850 грн) та кримінальна відповідальність (розмір штрафу - 3400-6800 грн, або позбавлення волі на строк до 3 років, з конфіскацією знарядь і засобів лову та незаконно добутих водних біоресурсів). Крім того, за кожну незаконно виловлену рибу, незалежно від її розміру, нараховується розмір заподіяної шкоди (для прикладу: сом - 425 грн, щука - 340 грн, судак - 510 грн, лящ – 170 грн тощо).