Коли змінюється назва населених пунктів, районів та областей, але не змінюється фактичне місцеведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління та обліку, переоформлювати документи дозвільного характеру не потрібно.

Нагадаємо, Верховна Рада України 9 квітня 2015 року прийняла Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», який набрав чинності 21 травня 2015 р., та яким доручено відповідним органам у шестимісячний строк провести громадські слухання й подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Верховна Рада України мала до 21 лютого 2016 року перейменувати населені пункти з урахуванням пропозицій, поданих місцевими адміністраціями й органами місцевого самоврядування, а також на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Водночас, відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - закон про дозвільну систему), виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для переоформлення документа дозвільного характеру.

У частині восьмій статті 41 цього закону йдеться про те, що підставою для переоформлення документа дозвільного характеру є зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання. Але статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Отже, переоформлювати документи дозвільного характеру не потрібно.