Дуже важливо сьогодні, щоб усі ми усвідомлювали – події 1932-33 років не були випадковістю чи фатальним збігом обставин. Це була спланована акція. Українство хотіли зломити, залякати, поставити на коліна, винищити. Правду про Голодомор кілька десятиріч замовчували та викривляли. Проте вона жила в пам’яті тих, хто пережив цю трагедію, у творах українських письменників, що не злякалися писати правду тоді, коли за це можна було заплатити своїм життям. Ця пам’ять жива й досі, і наше завдання в тому, щоб про Голодомор знали й прийдешні покоління.

Довгі роки уже за часів незалежності України траурна хода в день пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років у Харкові проходила повз вулиці, що носили імена тих, хто влаштував цей геноцид. Це була надзвичайна неповага до пам’яті тих, хто загинув. Але сьогодні з упевненістю можна говорити: справедливість поновлено. Вулиці Харкова та інших міст області більше не носитимуть імен діячів комуністичного режиму. Ми більш не прославлятимемо тих, хто винищував українство.

У цей день закликаю усіх пом'янути жертв геноциду українського народу та запалити у вікнах своїх домів свічки пам’яті на знак скорботи.

Вічна шана і незгасна пам’ять жертвам Голодомору!

Голова Харківської обласної державної адміністрації Ігор Райнін