Довідка. Витинанка, як різновид народної образотворчості, має в Україні давні традиції. Із ХVII-XVIII ст. відомі декоративні паперові витинанки-кустодії (захисні підкладки під воскові та сургучеві печатки) набули великого поширення. Їх використовували в хатньому інтер’єрі, в оздобленні печей, вікон, стін, мисників полиць, посуду тощо.

Витинанкові паперові прикраси в різних регіонах України називалися по-різному: «вазони», «голуби», «дерево життя», «квіти», «павучки», «стригунці», «фіранки», «хрестики» таке інше. І досі ще деінде можна побачити паперові сніжинки на склі вікон – ця традиція має багатовікову історію, коли прикрашали оселю напередодні Різдва, Пасхи та інших великих свят.

У наші часи мистецтво витинанки набуло «другого дихання» і стрімко розвивається в індивідуальній творчості майстрів декоративного мистецтва, які відтворюють у своїх роботах риси українського стилю, а також професійні художники-дизайнери звертаються до цього мистецтва, втілюючи його в різноманітних матеріалах. Техніка витинанок успішно використовується для оздоблення книг, журналів, листівок, книжкових закладок, приміщень.