Фахівці з інформаційної безпеки дійшли висновку, що перший етап інформаційної війни виник ще у 2009 році. Завдяки усуненню з українського ринку якісної інформаційної продукції американського і західноєвропейського виробництва, він майже повністю став російським.
«Масове транслювання на телеканалах насильства обурило суспільство. За результатами соцопитувань, 60% українців виступали за запровадження цензури, 51 % вважали, що стан моралі загрожує національній безпеці, 52% - проти насильства на телеекранах. Щороку, з кінця 2009 року у 3-4 рази почала зростати кількість продукції, що містила міжнаціональну та релігійну ворожнечу. Ми постійно били на сполох, але нас звинувачували у спробі запровадити цензуру», - сказав Василь Костицький.

За його словами, з подіями на Майдані розгорнувся третій етап інформаційної війни. Почалася масова пропаганда війни, «обгрунтування» справедливості посягань на територіальну цілісність України, сіється невпевненість у здатності держави протистояти агресії.

«4-й етап цієї антиукраїнської інформаційної війни ми почали спостерігати влітку 2014 року. За липень і серпень комісія проаналізувала інформаційних продуктів більше, ніж за період з січня по червень 2014 року. Всі вони містили пропаганду зневажливого відношення до українців, «обґрунтування» зазіхань на східні частини країни, заперечення здатності українців будувати демократичну державу, дискредитацію влади і військового командування. І я вважаю, що в цій війні українські журналісти показали себе високопрофесійними та високопатріотичними людьми. І ми маємо винайти нові види протидії в цій війні», - сказав голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.