Протягом десяти діб ми продемонстрували Донбасу, Україні, всьому світові свою відданість мирному способу врегулювання спровокованого ззовні конфлікту.

Мешканцям Донецької та Луганської областей ми продемонстрували добру волю української влади.

Працелюбні й мирні люди, якими є переважна більшість донеччан та луганчан, відчули нашу симпатію, любов і повагу. Вони побачили щиру готовність Києва рахуватися з їхніми особливими думками та специфічними інтересами. І вони зрозуміли, що їхня безпека є нашим головним пріоритетом.

Ще сильнішою стала міжнародна підтримка України. Саме під час припинення вогню я підписав Угоду про асоціацію та поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Однак, унікальний шанс з втілення мирного плану не реалізовано. Так сталося через злочинні дії бойовиків. Вони публічно декларували своє небажання підтримувати мирний план в цілому та припинення вогню зокрема. Зухвало, більше ста разів, порушили режим перемир’я.

Політичне керівництво сепаратистів продемонструвало небажання і нездатність контролювати дії своїх терористичних підрозділів і банд мародерів.

Скасування рішення Ради Федерації про дозвіл вводити російські війська в Україну мало позитивне, але символічне значення. Ми так і не дочекалися конкретних кроків по деескалації ситуації. В тому числі і в частині зміцнення контролю за кордоном.

Попри все це, мир був, залишається і буде моєю метою. Міняються лише інструменти її досягнення.

30 червня увечері відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони України. Після обговорення ситуації, я, як Верховний Головнокомандувач, прийняв рішення не продовжувати режим одностороннього припинення вогню.

Захист територіальної цілісності України, безпеки й життя мирних громадян потребує не лише оборонних, але й наступальних дій проти терористів-бойовиків.

Збройні Сили, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Служба безпеки отримали відповідні накази.

В реалізації поставлених сьогодні завдань із захисту територіальної цілісності вони більше не обмежені режимом припинення вогню.

Ми будемо наступати і звільняти нашу землю. Непродовження режиму припинення вогню - це наша відповідь терористам, бойовикам, мародерам. Всім тим, хто знущається над мирним населенням. Хто паралізує роботу економіки регіону. Хто зриває виплати зарплат, пенсій, стипендій. Хто підриває залізницю та руйнує водопроводи. Хто позбавив людей нормального, мирного життя.

Збройні Сили України, Національна гвардія, інші підрозділі ніколи не дозволять собі застосовувати силу проти мирних людей. Вони ніколи не битимуть по житлових кварталах.

Українські солдати та гвардійці будуть ризикувати власними життями, аби тільки не піддавати загрозам жінок, дітей, літніх чоловіків. Всіх тих, хто живе на землі Донбасу і не бере до рук незаконної зброї.

Така одвічна лицарська природа українського воїнства.

На нас – відповідальність та вболівання за кожне мирне життя, яке, не приведи Господи, може обірватися під час військової або антитерористичної операції.

Це потребує від нас надзвичайної вивіреності кожного руху в проведенні операцій.

Звертаюся до кожного мешканця Донецької та Луганської областей із проханням з розумінням поставитися до мого рішення. Прошу стати союзниками в поверненні безпеки на Донбас.

Так, ви не можете протистояти бандитам фізичною силою. Але ваші сила волі й сила духу, ваша громадянська непокора до так званих «народних республік», нетерпимість та презирство до тих, хто став на шлях бандитизму, мародерства та терору, наблизить той день, коли до ваших домівок, на ваші вулиці повернеться міцний мир.

Усім, хто, ставши на шлях збройного спротиву законній владі, але усвідомивши, що припустився помилки і хоче її виправити, я, як Президент, гарантую непритягнення до кримінальної відповідальності. Умова одна – добровільно скласти зброю.

Наш мирний план, як стратегія для України та Донбасу, залишається в силі. І роззброєння. І децентралізація. І вільне використання російської мови. І відновлення втраченого житла за рахунок держави. І спільна з ЄС програма створення нових робочих місць. І навіть до режиму припинення вогню ми готові повернутися в будь-який момент. Коли побачимо, що усі сторони дотримуються виконання основних пунктів мирного плану. Що бойовики звільняють заручників. Що і по той бік східного кордону загорілося червоне світло для диверсантів та постачальників зброї, і за дотриманням режиму на кордоні спостерігає ОБСЄ.

Дорогі співвітчизники!

Дорога до миру виявилася дещо складнішою, ніж хотілося. Не хочу прикрашати дійсність. Буде нелегко і непросто.

Нам, як ніколи, слід згуртуватися для захисту України. Це потребує самовіддачі та дисципліни не лише на передовій, а й в тилу.

Але не було ще жодної війни, після якої не наставав би мир.

Так станеться і цього разу.

Слава Україні!