«Саме в ці Шевченківські дні ми повинні були б себе порівнювати себе з Шевченком. Чи би був він задоволений, якби подивився, які ми тепер є? У кожному своєму вірші він звертається до нас: «Брати мої, об'єднайтеся! ..Брати мої, обніміться!.. Брати мої, нерозумні...». Я хотів би, щоб молоді люди мене почули і не піддавалися шаленим амбітним протиріччям, а шукали шляхи їх подолання. У цьому запорука, що ми не втратимо державу. Ми розгулялися у протиріччях і забуваємо, що жертвуєм найдорожчим - незалежністю, яку сторіччями виборювали. Незалежність, як дитя, її треба плекати, як заповідав нам Тарас Григорович. Нам має вистачити і розуміння його поезії, і любові до держави. Давайте об'єднаймось для того, щоб реалізувати себе в повний голос, у повній мірі у своїй власній вільній країні»,- сказав Іван Прокопенко.