У ході урочистої церемонії відкриття Валентина Мизгіна, директор Харківського художнього музею, зазначила, що фігура Шевченка грандіозна, і основне завдання скульпторів було в тому, щоб показати і поета, і громадянина, і людину, яка страждала. Пам'ятник повинен був змусити замислитися.

«Сьогодні, напередодні 200-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка, великого сина українського народу, поета і художника, який створив дійсно прекрасні твори, ми відкриваємо цю виставку. Безумовно, харків'яни прекрасно знають пам'ятник Шевченку, проте я сподіваюся, що завдяки цим фотографіям для них відкриється багато нового», - сказала директор Харківського художнього музею.

Журналіст, випусковий редактор газети "Слобідський край" Інна Можейко, звертаючись до присутніх, наголосила, що пам'ятник Шевченку, як і сам Шевченко, об'єднує всіх, хто любить і цінує творчість великого поета і художника.

«Цей пам'ятник, як і сам Тарас Шевченко, об'єднує не тільки мешканців нашого міста, не тільки жителів нашої країни, він об'єднує всіх людей, які чують і розуміють слово Тараса Шевченка. І геній поета, і геній скульптора, вже багато років, щоб не трапилося, залишається над нашими міжусобицями, над нашими чварами і негативними емоціями. І я вважаю, що саме це головне», - сказала Інна Можейко.

Фотохудожник Ігор Лаптєв, розповідаючи про створення фотовиставки, зазначив, що в роботі для нього важливою була не кількість фотографій. Він хотів, щоб харків'яни, які щодня проходять повз пам'ятник, вловили якусь нову для себе деталь, вираз обличчя, погляд - щось інше в цьому прекрасному пам'ятнику, про що вони раніше не замислювалися, чого раніше не помічали.