У Харківській області створюються електронні реєстри пацієнтів
У 2012 році у Донецькій, Дніпропетровській, Вінницькій областях та у місті Києві був реалізований пілотний проект впровадження електронного реєстру пацієнтів та комплексної системи захисту інформації в медзакладах України. Про хід його реалізації та проблемні питання сьогодні йшла мова під час відеоконференції для роз’яснення та обговорення пріоритетів урядової політики, цілей і змісту соціально-економічних реформ.
За інформацією Міністерства охорони здоров’я України, до реєстру внесено персональні дані близько 7,5 млн. пацієнтів цих областей. Лише 3% від загальної кількості відмовились від внесення своїх персональних до електронного реєстру пацієнтів.
За словами головного спеціаліста Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України Василя Лазаренко, Міністерство бере на себе значну частину витрат по цьому проекту і проводить роботу з фахівцями Світового банку щодо його фінансування. Міністерство охорони здоров’я профінансує розробку центрального ядра електронного реєстру пацієнтів та стандартної форми веб-інтерфейсу, якими потім безкоштовно зможуть користуватися абсолютно усі заклади охорони здоров’я.
«Сьогодні поряд з паперовими формами починають вестися електронні форми документації. Багато лікарів вже користуються комп’ютерами для того, щоб друкувати історії хвороби, а не заповнювати їх від руки. Електронний реєстр дозволить більш комфортно робити ці всі процеси. До того ж, це конфіденційна інформація, якою пацієнт ділиться з лікарем. Тому я вважаю, що саме лікар повинен заповнювати електронну медичну картку пацієнта. І я гадаю, наші лікарі з цим впораються», - сказав Василь Лазаренко.
Харківщина не увійшла до пілотного проекту, проте, як повідомив директор Департаменту охорони здоров’я ХОДА Олександр Галацан, в області вже тривалий час створюються такі електронні реєстри.
«За останні 5 років були впроваджені реєстри пацієнтів різних пільгових категорій населення: що страждають на цукровий діабет; що потребують оперативного лікування з приводу катаракти, ендопротезування великих суглобів, забезпечення слуховими апаратами та ін.
«Ці реєстри стали підґрунтям для формування медико-соціальних проектів, які закладені в нашій регіональній комплексній програмі «Здоров’я Слобожанщини». Там є і окремий розділ щодо інформатизації галузі, хотілося б, щоб він був більше наповнений фінансовими ресурсами. Але разом з тим ми повністю підтримуємо цей стратегічний напрям. Ми розуміємо, що це державне завдання має бути виконано, тому що страхова медицина і розподіл медичної допомоги за її рівнями без інформатизації неможливі», - сказав Олександр Галацан.