Налаштування
Шрифт:
Колір:
Фото:

У Харкові відтворена невелика сторінка історії вітчизняного кінематографа

У Харкові відтворена невелика сторінка історії вітчизняного кінематографа

Сьогодні в Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського в рамках проекту «Харьковская сирень. PS» при повному залі відбулась історична реконструкція публічного кіносеансу. На 50 хвилин глядачі змогли зануритися в атмосферу кінопоказу 100-річної давнини завдяки фільму «Умирающий лебедь», який був знятий в 1916 році відомим режисером того часу Євгеном Бауером. «Сьогодні в цьому залі ми відтворили ту невелику сторіночку історії кіно, якою так славиться наше місто. «Харьковская сирень» впевнено починає готуватися до п'ятого, ювілейного кінофестивалю, який відбудеться в травні 2013 року. У міжсезоння діє проект «Харьковская сирень. PS». Мені дуже приємно, що в цьому році наш фестиваль бере участь у такому чудовому заході. Я думаю, що у кожного з нас цей фільм викличе свої емоції, свої переживання, свій асоціативний ряд. І буде звучати її величність музика!» – зазначила у своєму вступному слові начальник управління у справах преси та інформації ХОДА – співголова оргкомітету Міжнародного кінофестивалю «Харьковская сирень» Вікторія Маренич.

Ролі у фільмі виконують популярний актор дореволюційного кіно Вітольд Полонський і знаменита російська балерина Віра Караллі. Музичний супровід забезпечив піаніст, композитор, викладач університету Володимир Солянніков. Також відтворити атмосферу кіносеансу початку минулого століття допомогли студенти театрального відділення Харківського університету мистецтв, які виконали роль публіки в залі для глядачів – вони обурювалися обривом плівки, переживали в особливо драматичні моменти і з трепотінням слідкували за тим, що відбувається на екрані.

«Чому ми обрали фільм «Умирающий лебедь»? Його зняв Євген Бауер, який був найяскравішим режисером російського дореволюційного кіно. У свій час його не розуміли завдяки новаторським експериментам. Для Євгена Бауера найголовнішою була краса картинки, і якщо весь кінематограф того часу будувався на роботі акторів у мізансцені на тлі декорацій, то його герої в них жили. Першим у Росії він став знімати з різних ракурсів і робити об'ємні декорації. Також фільм цінний тим, що ми побачимо танець Віри Караллі «Умирающий лебедь». Крім цієї стрічки не збереглося кадрів хроніки, це єдині зйомки, які відобразили знамениту балерину в танці», – заявив кінознавець, член журі фестивалю короткометражних фільмів «Харьковская сирень» Володимир Миславський.