«Проблема малокомплектних шкіл витікає з проблеми сільрад. У нас в регіоні 1700 населених пунктів, котрі мають свій статус, своє керівництво та своє фінансування. Польща вже давно скоротила кількість адміністративних одиниць, а будь-яке скорочення призводить до зменшення кількості чиновників і людей, які обслуговують роботу органів місцевої влади. За проблемою малокомплектних шкіл стоїть супернавантаження на бюджет, відсутність гідної освіти для дітей. Вони, отримуючи освіту в таких школах, неконкурентоспроможні порівняно з тими дітьми, які закінчують школу в сусідньому селі, де налічується хоча б 120-150 діток. Закривати школи дуже важко. Якщо є добра воля і згода територіальної громади на закриття школи і доставку учнів та вчителів у сусідню школу, ми на це йдемо. В обов’язковому порядку забезпечуємо робочими місцями всіх учителів, які звідти їдуть, а директор стає завучем іншої школи. Ми забезпечуємо підвіз цих діток. У 30% випадків ми домовляємося і закриваємо школи, у 70% - ні, тому що люди ставляться до шкіл, як до своєї власності. Тому, коли громади об’єднуються в одну потужну територіальну одиницю, будь-яка школа там стає власністю всієї громади, а не окремої сільради. Скоріше за все, проблему малокомплектних шкіл нам удасться вирішити через адміністративно-територіальну реформу», - сказав Михайло Добкін.