«Якщо у людей буде гарантія, що після набору 103 до них оперативно приїде бригада швидкої невідкладної допомоги і зорієнтується: або на місті надати допомогу, або госпіталізувати пацієнта у відповідний профільний медичний заклад, вони будуть переконані, що у випадку необхідності їх ніхто не залишить одних. Також необхідно посилити функцію поліклінічної установи. Якщо кожний громадянин буде мати гарантію, що він приходить до поліклініки, і йому проведуть вимірювання тиску, лабораторні аналізи, рентгенологічне, ультразвукове або мамографічне обстеження, пройде фізіопроцедури – за таких обставин він піде до поліклініки. Недовіра до поліклінічних відділень пов’язана з надзвичайно слабкою матеріальною базою. З точки зору облдержадміністрації, розвиваючи первинну медико-санітарну допомогу і наближаючи її до людей, потрібно робити акцент на зміцненні матеріально-технічної бази амбулаторно-поліклінічної роботи і посилювати вплив інституту сімейного лікаря», – підкреслив заступник губернатора.

Що стосується області, зазначив Ігор Шурма, то тут ситуацію по наданню та приближенню медичної допомоги до жителів треба трактувати з іншої точки зору, з огляду на те, наскільки географічно розтягнута районна мережа.

«За словами Президента України, медицина повинна бути наближена до людей. В Харківській області ми активно працюємо над цим вже 2 роки. Перше, куди люди звертаються – це фельдшерсько-акушерські пункти, друге – сільські лікарські амбулаторії, далі районні лікарні і міжрайонні медичні центри. Без сумніву, ця система буде потребувати добре налагодженої роботи системи швидкої допомоги, комунікації між усіма ланками надання медичної допомоги: першим рівнем – це фельдшерсько-акушерські пункти та сільські амбулаторії, другим рівнем, який надають центральні районні лікарні, і установами III – IV рівня, які територіально знаходяться у місті Харкові. Без чіткої координації дій і розуміння повноважень говорити про реформу системи охорони здоров’я не доводиться», – підкреслив заступник голови ХОДА.