Слобожанщина сумує через непоправну втрату
Харківська обласна державна адміністрація з глибоким сумом сприйняла звістку про смерть видатного церковного і громадського діяча, почесного громадянина Харківської області та м. Харкова, керуючого Харківською єпархією, Митрополита Харківського і Богодухівського Никодима.
Владика Никодим був людиною світлою, енергійною, нескінченно порядною, чуйною. Приклад його духовного служіння, залучення людей до вічних істин Віри, Добра, Надії і Любові був яскравим і переконливим для всіх, хто був знайомий з його подвижницькою діяльністю. Його добре знали, любили і поважали не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу.
Вірний син рідної країни, духовний наставник, талановитий поет, мудрий філософ - таким Владика Никодим назавжди залишиться в нашій пам'яті.
Довідка. Митрополит Никодим (Руснак Микола Степанович) народився 4 квітня 1921 р. в с.Давидовка Кіцманського району Чернівецької області. У 1958 р. закінчив Московську духовну семінарію та Московську духовну академію. З серпня 1938 р. - послушник Свято-Іоанно-Богословського Хрещатицького чоловічого монастиря Чернівецької єпархії. 6 січня 1945 прийняв чернечий постриг, в квітні 1945 р. був рукоположений в ієродиякони, а в лютому 1946 р. - в ієромонахи. З січня 1950 р. по 1955 р. - настоятель Свято-Іоанно-Богословського Хрещатицького монастиря. З 1958 р. - член Руської духовної місії в Єрусалимі (Ізраїль), а з листопада 1958 р. - в.о. начальника місії. З квітня 1964 р. - єпископ Аргентинський і Південної Америки. З лютого 1968 р. - архієпископ. З квітня 1970 р. - патріарший екзарх Центральної і Південної Америки. З грудня 1970 р. по листопад 1983 р. - архієпископ Харківський і Богодухівський. З лютого 1971 р. по жовтень 1977 р. - в.о. патріаршого екзарха Центральної і Південної Америки. З листопада 1983 р. - архієпископ Львівський і Тернопільський. З листопада 1983 р. по березень 1984 р. - тимчасовий керуючий Харківської єпархії. У квітні 1985 р. був возведений у сан митрополита (митрополит Львівський і Тернопільський). З грудня 1988 р. по вересень 1989 р. - митрополит Львівський і Дрогобицький. З вересня 1989 р. - митрополит Харківський і Богодухівський. У 1991-1992 рр.. - голова Комісії з богослужбових текстів УПЦ. З квітня по 27 травня 1992 р. згідно з указом Святійшого Патріарха Олексія II виконував обов'язки Предстоятеля УПЦ до обрання нового глави Української Православної Церкви - митрополита Володимира (Сабодана). З червня 1992 р. - постійний член Священного Синоду УПЦ. З грудня 1994 р. - голова Комісії УПЦ по канонізації святих.