За його словами, ще однією особливістю епідсезону 2010-2011 рр. стала відмова від традиційної системи ухвалення рішень щодо призупинення учбового процесу на підставі перевищення показників епідпорогу. «В Харківській області проводився щоденний моніторинг стану захворюваності в кожному організованому дитячому колективі: дитячих дошкільних закладах, загальноосвітніх школах, вищих учбових закладах, а також серед колективів викладачів. Отримуючи щоденні показники моніторингу, ми мали можливість оперативно ухвалювати рішення і не чекати, поки буде перевищений епідпоріг, оскільки цей показник є неефективним, тому що він дає можливість реагувати на стан справ в регіоні лише з тижневим запізненням. Це дозволило нам на відміну від сусідніх областей не допустити епідемічного розповсюдження захворюваності серед дитячого населення області та уникнути застосування карантинних заходів до дитячих закладів в цілому по області», – підкреслив Ігор Шурма.

За його інформацією, обмежувальні карантинні заходи застосовувались у 96 дитячих навчальних закладах, у т.ч. повністю були закриті 37 загальноосвітніх шкіл та 5 дитячих дошкільних навчальних закладах, окремі класи у 49 загальноосвітніх школах та окремі групи у 5 дитячих дошкільних навчальних закладах.

Крім того, недопущенню розповсюдження інфекційних хвороб також сприяла робота санітарних постів. «Медичні працівники та спеціалісти санепідслужби в перші дні поновлення навчання після канікул чи локальних карантинів оглядали дітей, і якщо виявляли ознаки інфекційних хвороб, одразу ж відправляли їх додому. Це дуже ефективна форма роботи, яка отримала позитивну оцінку Міністерства охорони здоров’я», - зазначив Ігор Шурма.