Сьогодні в Україні відсутні необхідні умови для комерціалізації інтелектуальної власності
Виступаючи на розширеному засіданні робочої підгрупи «Розвиток науково-технічної та інноваційної сфери» Комітету з економічних реформ при Президентові України, заступник Міністра освіти і науки України, заступник голови робочої підгрупи Євген Сулима зазначив, що комерціалізація конкурентоспроможних на сучасному ринку знань і технологій являє собою процес перетворення результатів науково-технічної діяльності на товар і їх подальшу ефективну реалізацію в промислових масштабах.
«Сьогодні в Україні підприємства та організації, які є розробниками наукового продукту, не мають достатніх коштів на введення в господарський оборот новостворених об'єктів інтелектуальної власності. Ці результати залишаються не затребуваними і не сприяють зростанню економіки, поліпшенню життя населення, збереженню та зміцненню здоров'я», - зазначив Євген Миколайович.
Так, в Україні відсутні необхідні умови для комерціалізації інтелектуальної власності, практично відсутній механізм державної підтримки просування вітчизняних об'єктів інтелектуальної власності на закордонні ринки, не унормований захист прав на ці об'єкти за кордоном. Розробники, наукові співробітники, керівники наукових організацій, недостатньо обізнані про пріоритети та потреби сучасного ринку. Винаходи та наукові розробки використовуються в основному тільки в одній організації, як правило, в тій, яка є розробником.
На думку заступника Міністра освіти і науки України, створення і продаж кінцевого інтелектуального продукту (нематеріальних активів) дозволить:
• суттєво збільшити інтегральну вартість науково-технічних ресурсів, тобто, примножити інтелектуальний потенціал за рахунок його цільової соорганізованності і привабливості на ринку;
• значно знизити тенденції до вимивання науково-освітніх кадрів за рахунок забезпечення досить високооплачуваною зайнятості та інтегрованості в світові науково-виробничі процеси;
• збільшити доходи регіону і країни в цілому.
«Основним організаційно-економічним механізмом вирішення цього завдання має стати створення мережі спеціалізованих високотехнологічних фірм, що засновуються безпосередніми носіями інтелектуального потенціалу - власниками інтелектуальної власності. Статутний капітал таких фірм, в основному, повинен формуватися за рахунок об'єктів цієї власності у формі нематеріальних активів. Така форма подання інтелектуального потенціалу є найбільш гнучким інструментом залучення інвестицій, оскільки корпоративні права цих фірм можуть стати об'єктом купівлі-продажу на ринках інтелектуальної продукції», - резюмував Євген Сулима.
