«Психічне здоров’я — це не лише про відсутність розладів. Це про здатність жити, працювати, навчатися, будувати стосунки та справлятися з викликами, які сьогодні постають перед кожним із нас. Для Харківської області ця тема має особливе значення. Понад чотири роки повномасштабної війни, постійні обстріли, повітряні тривоги, втрати, вимушене переміщення та невизначеність створюють тривале психологічне навантаження як на дорослих, так і на дітей», – зазначила Олена Логвинова.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2023 році близько 1,2 мільярда людей у світі жили з психічними розладами. Найпоширенішими серед них є тривожні та депресивні розлади.

У Харківській області зареєстровано у 2024 році — 96 285 випадків розладів психіки та поведінки; 2025-у — 90 312; впродовж першого півріччя 2026-го — 48 459 випадків. Окремої уваги потребують розлади, зареєстровані вперше в житті: в 2024 році — 8 537 випадків; у 2025 — 9 711; у першому півріччі 2026 року — 5 477 випадків.

«Наше завдання — зробити допомогу у сфері психічного здоров’я доступною якомога ближче до людини, щоб вона могла отримати необхідну підтримку вже на рівні сімейного лікаря. Сьогодні в області функціонують 19 центрів ментального здоров’я, 5 закладів надають стаціонарну психіатричну допомогу. Крім цього, 209 надавачів працюють за напрямом психологічної та психіатричної допомоги, включно з первинною ланкою і 2 939 лікарів та 4 756 медичних сестер пройшли навчання за програмою mhGAP, спрямованою на виявлення та ведення поширених психічних розладів. За перше півріччя 2026 року –надано 34,1 тисячі послуг у сфері психічного здоров’я, з них 4 тисячі — дітям. Це важливі складові формування системи, у якій людина може отримати допомогу на різних рівнях — від первинної медичної допомоги до спеціалізованого лікування», – розповіла заступниця начальника Харківської ОВА.

Важливу роль відіграє Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», ініційована першою леді Оленою Зеленською. Її підходи спрямовані на формування культури турботи про психічне здоров’я, подолання стигми та підвищення доступності допомоги.
Розвиток центрів ментального здоров’я, інтеграція відповідних послуг у первинну медичну допомогу та навчання медичних працівників за програмою mhGAP — практичні кроки в цьому напрямі.

Окрема увага приділяється дітям та підліткам.

«Дитина не завжди здатна словами пояснити свій стан. Тривога, страх і психологічне виснаження можуть проявлятися змінами поведінки, порушеннями сну, труднощами в навчанні, замкнутістю або дратівливістю. Дорослим важливо не знецінювати ці прояви, не пояснювати все виключно війною, а вчасно помічати зміни та за потреби звертатися до фахівців. Наше завдання — не навчити дітей звикати до війни, а максимально зберегти їхнє психічне здоров’я попри війну», – наголосила Олена Логвинова.

Першою точкою контакту може бути сімейний лікар. Також допомогу можна отримати в центрах ментального здоров’я, у психологів, психотерапевтів та психіатрів. Для безпосереднього звернення до психіатра електронне направлення не потрібне.