«Трансформація наукової сфери, яку МОН впроваджує з 2026 року, включає перехід до фінансування за результатами, розвиток дослідницької інфраструктури та посилення ролі науки в економічному розвитку держави. Нова модель базового фінансування передбачає спрямування понад 3 мільярдів гривень на підтримку наукових установ і закладів вищої освіти за результатами державної атестації. Для Харківщини у 2026 році це означає понад 500 мільйонів гривень додаткової підтримки — на обладнання, розвиток установ і надбавки до заробітної плати», — зазначив заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов.

Делегація відвідала Харківський національний медичний університет. У фокусі обговорення – розвиток медичних досліджень і роль університетів у підготовці фахівців для системи охорони здоров’я. Під час зустрічі з керівництвом, науково-педагогічним складом, студентами та молодими вченими також йшлося про створення Дослідницьких центрів оборонного напряму, запуск Національної системи дослідників України та Агенцію прикладних досліджень. Крім цього, було презентовано експеримент із проєктною аспірантурою, що змінює підхід до підготовки докторів філософії через реалізацію дослідницьких проєктів і передбачає суттєве збільшення фінансової підтримки аспірантів.

«Попри виклики воєнного часу Харківщина зберігає статус одного з провідних науково-освітніх центрів України. Розвиток освіти, науки та підтримка університетського середовища перебувають на особистому контролі начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова. Сьогодні наші заклади вищої освіти не лише забезпечують безперервність навчального процесу, а й формують сучасні інноваційні рішення, розвивають міжнародну співпрацю та створюють простір для майбутнього української науки. Це приклад стійкості, професійності та відповідальності перед державою», — наголосила заступниця начальника Харківської ОВА Віта Ковальська.

Під час роботи в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» представники МОН долучилися до міжнародної науково-практичної конференції MicroCAD–2026, яка об’єднала науковців і практиків із різних країн для обговорення актуальних питань у сферах енергетики, електроніки, механічної інженерії, транспорту, комп’ютерного моделювання, економіки, медицини, інформаційних технологій.

У Науково-технологічному комплексі «Інститут монокристалів» НАН України та Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України увагу зосередили на новій моделі базового фінансування наукових установ НАН України та її ролі у підвищенні стабільності й результативності досліджень.

У межах візиту делегація також відвідала Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, де ознайомилася з роботою Навчально-інноваційного випробувального центру, що включає 12 лабораторій та забезпечує підготовку фахівців на основі сучасних практикоорієнтованих підходів. Окрему увагу приділили питанням енергостійкості дослідницької інфраструктури, зокрема використанню сонячних електростанцій.