В цій публікації розповідається про історію незрячого активіста Олександра Сізікова, незаконно засудженого до 17 років колонії суворого режиму, 4 з яких він має провести у в’язниці.

Життя до затримання

Олександр Сізіков народився 12 жовтня 1984 року в місті Сімферополь. Згодом його родина переїхала до села Тургенєвка Бахчисарайського району, де Олександр проживав до свого незаконного арешту.

У 2006 році Олександр прийняв іслам.

У 2002 році він вступив до Севастопольського національного технічного університету, який закінчив у 2008 році за спеціальністю “Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології”, після чого працював у будівельній сфері, а також на заправці в Севастополі.

22 червня 2009 року Олександр потрапив у ДТП, внаслідок якого повністю втратив зір і отримав інші серйозні травми, включно з видаленням селезінки. 

Згодом він пройшов курс реабілітації для незрячих у Києві й набув інвалідність I групи.

Що вигадали окупанти

7 липня 2020 року в Криму силовики окупаційної адміністрації провели чергові масові обшуки, під час яких затримали сімох осіб, зокрема, й Олександра Сізікова.  Окупанти підкинули йому ісламську літературу, яку використали як частину доказів нібито “екстремістської діяльності”. Шістьох затриманих відправили до СІЗО Сімферополя, а Олександра — під домашній арешт.

17 травня 2023 року російський суд ростова-на-дону незаконно засудив Олександра Сізікова до 17 років колонії суворого режиму.

Чому Олександра Сізікова затримали насправді?

Попри обмеження та травми, Олександр Сізіков активно брав участь у громадському житті, підтримував релігійну громаду та був відомий своєю допомогою іншим мусульманам.

Олександр Сізіков неодноразово виходив на одиночні пікети в Криму, висловлюючи протест проти свавілля окупаційної адміністрації та незаконних арештів мусульман, відвідував судові засідання та підтримував сім’ї політв’язнів, зокрема, виходив на підтримку свого опікуна, Едема Смаїлова, якого окупанти заарештували у травні 2016 року.

Його участь у громадському русі за права мусульман та інші прояви громадянської позиції стали причиною незаконних переслідувань.

Де зараз Олександр Сізіков?

14 вересня 2024 року апеляційний суд міста власиха, московська область, рф, залишив вирок Олександру Сізікову без змін.

Вже наступного дня після затвердження вироку, силовики окупаційної адміністрації забрали Олександра з дому та відвезли у невідомому напрямку. Пізніше з’ясувалося, що його помістили до ІВС в Бахчисараї, а згодом перевели до СІЗО-1 у Сімферополі, проте відмовилися прийняти теплі речі, які мати Олександра, Олена Сізікова, відправляла бандероллю незадовго до його етапування. Лише через деякий час їй вдалося передати одяг особисто.

Через два дні після поміщення політв’язня в окупаційне СІЗО його адвокатка Сафіє Шабанова подала клопотання про призупинення етапування до російської колонії. Підставою стало те, що його діагноз входить до переліку захворювань, які перешкоджають відбуванню покарання, затвердженого урядом рф ще у 2004 році. Адвокатка також вимагала проведення медичної комісії та зверталася до суду з проханням звільнити Сізікова від покарання через стан здоров’я, проте отримала відмову.

Провівши 3 місяці у СІЗО, де весь час Олександр Сізіков перебував у маленькій двомісній камері загальною площею вісім квадратних метрів, 9 грудня 2024 року він був вивезений з СІЗО та незаконно переміщений до красноярського краю, рф, що за понад 4 тисячі кілометрів від Криму.

Довідково. Матеріали підготовлені Представництвом Президента України в АР Крим в рамках інформаційної кампанії #10роківСпротиву спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Інформаційна кампанія є частиною заходів до Дня спротиву окупації Криму.