Моніторингове дослідження відбулось шляхом тестування учнів 6-х та 8-х класів з математики та української мови. Ці роки навчання для моніторингу було обрано з тих міркувань, що в Україні не проводиться досліджень результатів навчання учнівства на рівні базової школи. Також у 6-му класі завершується перший цикл базової школи, коли варто проводити оцінювання циклу навчання. Оцінювання у 8-му класі має превентивну роль – дає розуміння того, що можна надолужити у 9-му класі перед переходом до старшої профільної школи.

У дослідженні виокремлені п’ять макрорегіонів: Схід, Південь, Захід, Північ, Центр. До макрорегіону Схід віднесено Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Луганську та Харківську області.

«До основної вибірки моніторингу було включено 13 шкіл Харківської області, до додаткової – ще 20, як розташованих у прифронтовому регіоні, – коментує результати моніторингу начальник Східного міжрегіонального управління Державної служби якості освіти Світлана Вольянська. – Дослідження показало, що в надскладний воєнний період освітня система регіону змогла встояти».

Найбільш гострою сьогодні залишається проблема подолання освітніх втрат, оскільки через постійну загрозу безпеці освітній процес для більшості учнів області здійснюється у дистанційному форматі. На якість освітнього процесу та результати навчання також вплинули зміна місця проживання учнів і вчителів, зруйнована інфраструктура закладів освіти.

Як і в минулому році, учасники, які навчалися у 6-х класах закладів освіти східних областей і м. Києва, показали кращі результати тестування з математики, ніж учасники з інших регіонів. Результати з української мови у порівнянні з 2023 роком на Сході змін не зазнали.

Серед восьмикласників по країні спостерігається тенденція до вирівнювання результатів з математики між регіонами. Одночасно у 2024 році в східних областях результати учасників тестування з математики й української мови дещо погіршилися, при цьому дівчата в середньому мають трохи вищі результати у порівнянні з хлопцями. Найважчими для розв’язання школярами залишаються завдання на застосування знань на практиці та про міркування.

Впевнено можна констатувати, що кращі результати мають учні, які проходили тестування онлайн, впевнено володіють ІТ-навичками, вважають себе вправними користувачами ґаджетів. Також прослідковується закономірність, що кращі результати навчання напряму залежать від якості викладання предмета педагогом: якщо діти отримують зрозумілі пояснення навчального матеріалу, критерії оцінювання та вимоги до виконання завдань; люблять предмет і мають до нього позитивне ставлення. Актуальною залишається потреба в застосуванні нових стратегій навчання, інтеграції нових технологій, психологічній підтримці та залученні до освітнього процесу всіх його учасників.

Дослідження також дає можливість з’ясувати ефективні підходи до організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та є частиною довгострокової стратегії розвитку освіти України у післявоєнний період».

Довідково. До репрезентативної вибірки увійшло 225 закладів загальної середньої освіти України – 164 з міської та 61 з сільської місцевостей. Для аналізу враховано результати тестів 4579 шестикласників і 4463 восьмикласників з математики та 4448 шестикласників і 4415 восьмикласників з української мови і літератури.

Дослідження проведене завдяки підтримці Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та фінансуванню Глобального партнерства в галузі освіти (GPE), а також Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ) через Німецький банк розвитку (KFW).

Третій, фінальний, етап загальнодержавного моніторингового дослідження планується провести у травні 2025 року.