Йдеться, зокрема, врегулювання питання оплати праці та визначення механізму щодо організації його діяльності. 

“Сьогодні Уряд ухвалив ключовий документ в системі переходу від військової служби до цивільного життя. І це є стартом для повноцінного впровадження в Україні фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Інститут супроводу та підтримки ветеранів в країнах НАТО — є одним із пріоритетів. Україна впроваджуватиме цю практику, адже вона не тільки відповідає євроінтеграційним процесам, а й є дієвим інструментом відновлення та адаптації ветеранів і ветеранок. Невдовзі ми оголосимо початок прийому заяв від кандидатів на ці посади. Плануємо, що перші фахівці із супроводу стануть до роботи вже восени. Кожен такий фахівець застосовуватиме індивідуальний підхід та матиме свої конкретні показники роботи. ”, — повідомив в.о. Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун. 

Фахівець із супроводу опікуватиметься ветеранами, членами родин ветеранів та військовослужбовців,. 

За словами Олександра Порхуна, фахівець із супроводу — перша особа, яка зустрічає ветерана та ветеранку після повернення в громаду. Забезпечує інформаційний супровід та підтримку, консультує щодо отримання статусів, пільг, послуг, житла, проходження реабілітації, працевлаштування, започаткування власної справи, надає юридичну допомогу, скеровує до інших фахівців. 

“По суті, фахівець є інформаційним радником для ветеранів, членів їхніх родин та сімей загиблих Захисників і Захисниць. Він допомагає, заповнює документи, координує ветерана, спрямовує, представляє інтереси, роз’яснює права, допомагає реалізувати право на пільги та послуги. Для держави і Мінветеранів, як органу, що формує, реалізовує та координує ветеранську політику, фахівець є інформаційним агентом. На базі його аналітики ми будемо змінювати та адаптувати систему відповідно до потреб і запитів ветеранської спільноти”, — додав Олександр Порхун.

Функціональні особливості, вимоги до фаху майбутнього фахівця чітко прописані у професійному стандарті. 

“Всі потреби, що виникають у ветеранів та ветеранок в рамках переходу від військової служби до цивільного життя, повинні знаходити фахову підтримку та допомогу, яка може бути забезпечена саме таким фахівцем із супроводу. Насамперед мова йде про індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим Захисникам та Захисницям в отриманні ними, зокрема, реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг”, – зазначає ініціатор проєкту, заступник Міністра Максим Кушнір.

Кандидати на посаду подають заяву в електронній формі через платформу е-Ветеран (реєстрація буде відкрита до кінця серпня). 

Після подання заяви, кандидати проходять тестування на знання законодавства та психологічне. Система повідомляє про результат поданої заявки, після чого вона опрацьовується Мінветеранів та скеровується до органів місцевого самоврядування для подальшого розгляду комісією.

Перевага надаватиметься кандидатам, які мають статус ветерана війни, особи з особливими заслугами перед Батьківщиною, постраждалого учасника Революції Гідності, члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, Захисника/Захисниці України та перебувають на обліку в ЄДРВВ. Проте головним пріоритетом під час відбору є професійні якості кандидатів та їхня здатність надавати ефективні послуги. Після на кандидата очікує співбесіда з представниками Комісії. 

Професійна підготовка фахівців та підвищення їхньої кваліфікації здійснюватимуться у закладах вищої освіти та центрах ветеранського розвитку Мінветеранів відповідно до типової освітньої програми, розробленої та затвердженої Міністерством у справах ветеранів. 

Фахівці із супроводу працюватимуть у комунальних установах/закладах, зокрема у ветеранських просторах, діяльність яких буде стандартизована відповідними нормативними документами Мінветеранів. 

На думку Оксани Коляди, Голови Правління ГО “Простір можливостей”, одним із визначальних завдань фахівця із супроводу також є оцінка ефективності місцевих ветеранських політик на рівні громад: 

“Фахівець із супроводу незабаром з'явиться у кожній громаді. Після родини — він перший, хто почне послідовну взаємодію з ветераном. Але окрім коректного визначення потреб наших клієнтів, фахівець має ще одну дуже важливу функцію — аналіз і первинна обробка інформації щодо потреб, оцінка якості місцевих ветеранських програм. Результатом такої оцінки може бути коригування програм і перерозподіл пріоритетів, в тому ж числі бюджетних. Також надзвичайно важливим є інструмент кейс-менеджменту, який буде базовим в роботі фахівця. Це означає, що наш клієнт отримує професійний та послідовний супровід та оперативне реагування на базові потреби. Запровадження цього інституту на рівні громади — серйозний і важливий крок на шляху до підготовки до повернення ветерана до громади, родини, трудового колективу”.