Під час зустрічі обговорювали практики з упровадження безбар’єрності на рівні місцевих громад.

«Нагадаю, коли ми підбивали минулого разу підсумки року, то відзначили тривожну цифру: для 50 % нашого суспільства люди з інвалідністю залишаються невидимими. Про те, що бачать людей з інвалідністю у громадських місцях, каже лише чверть опитаних. А насправді їх лише офіційно – три мільйони. І ще близько 300 тисяч додалося за два роки ворожого вторгнення. Соціальна невидимість завжди має лише одну причину – брак можливостей. Відкривати, а не закривати. Робити видимими людей через їхні потреби. Не маємо часу на формальні рішення. Нас і так щодня намагаються знищити. Натомість ми повинні навчитися зберігати й цінувати кожного жителя країни. Лише це шлях до спільного самозбереження й виживання», – наголосила у виступі Олена Зеленська.

Своїм досвідом поділилися голови Рівненської, Славутицької, Вінницької та Опішнянської громад. На зростанні запиту на безбар’єрні маршрути, простори та послуги наголосили представники громадянського суспільства: Микола Заріцький, захисник і учасник Ігор Нескорених, та Віталій Пчолкін, голова правління ГО «Група активної реабілітації».

• Рівненська територіальна громада

Разом з експертами розробила Положення про місцеву Раду безбар’єрності, до складу якої включені представники муніципалітету, фахівці з безбар’єрності та представники громадськості з різних цільових груп. Активно ведеться робота над усуненням бар’єрів для пересування вулицями міста.

Місто Рівне залучене до флагманських проєктів «Освіта без бар’єрів» та «Програма цифрової освіти». Також активно розвивається напрямок надання послуг з реабілітації для дорослих (зокрема військових) та дітей.

• Славутицька територіальна громада

Місто Славутич працює над упровадженням безбар’єрних рішень ще з 2021-го – уже кілька років затверджена програма «Славутич – безбар’єрне місто» та відповідний план заходів. Містом прокладають безбарʼєрні маршрути. Для залучення громадян до реалізації безбарʼєрних рішень працює програма «Бюджет участі», і переможці отримують ресурси на реалізацію власних безбарʼєрних ініціатив.

Міська громада визначає безбар’єрність як один із ключових пріоритетів для розвитку, тому активно залучає мешканців до обговорень, оцінки результатів та розширення мапи проєктів з доступності. Це відображається у стратегічних документах та при бюджетному плануванні, адже безбар’єрність безпосередньо впливає на покращення життя у місті.

• Вінницька територіальна громада

У межах громади вже створена Робоча група з розвитку безбар’єрного простору міста, адаптують згідно з принципами інклюзивності транспортну мережу та міські простори. Упродовж року передбачено старт засідань місцевої Ради безбар’єрності та затвердження Програми розвитку безбар’єрності у громаді.

Вінницька територіальна громада реалізовує флагманські проєкти «Освіта для всіх» та «Робота без бар’єрів». Також у межах просвітницької кампанії «Україна без бар’єрів» проводять зустрічі та лекторії за участю місцевих жителів.

• Опішнянська селищна територіальна громада

Опішнянська СТГ робить перші кроки до створення безбар’єрних просторів та послуг. Наразі у громаді розроблено План дій на 2023–2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Також запроваджено систему обліку людей з інвалідністю та маломобільних груп населення, проводять моніторинг доступності будівель комунальної власності.

У пріоритеті громади до кінця року:

• забезпечення безбар’єрного доступу до медичних закладів, а також до соціальних та адміністративних послуг;

• впровадження практик безбар’єрності для залучення людей з інвалідністю, молоді, людей літнього віку та батьків з маленькими дітьми до культурного життя.

Також під час засідання Ради безбар’єрності були презентовані нові флагманські проєкти, зокрема такі, як:

• «Складові безбар’єрності у роботі системи надання безоплатної правничої допомоги», Міністерство юстиції України.

Проєкт представив міністр юстиції України Денис Малюська.

Головна мета проєкту: надати можливості кожній людині, яка перебуває під юрисдикцією України, отримувати правничі послуги для забезпечення власних правових потреб у зручний спосіб.

Міністерство проаналізувало 437 бюро правової допомоги щодо доступності просторів та послуг. Також було проведено внутрішню оцінку послуг безоплатної первинної та вторинної правової допомоги для різних цільових аудиторій.

• «Безбар’єрний та інклюзивний фінансовий сектор», Національний банк України.

Проєкт презентував голова Національного банку України Андрій Пишний.

Головною метою проєкту розвиток інклюзивного та безбар’єрного сектору фінансових сервісів шляхом оновлення процесів регулювання, стандартів і вимог до надавачів послуг.

Наразі проєкт Методичних рекомендацій з правил інклюзивного надання фінансових послуг в установах України доопрацьовується за результатами проведеного громадського обговорення.

Перша леді України Олена Зеленська під час засідання презентувала Гайд безбар’єрних подій. Згідно з цими рекомендаціями публічні заходи мають відбуватися відповідно до принципів доступності та інклюзії. Організатори зобов’язані створювати рівні та зручні умови для залучення всіх учасників, незалежно від їхніх фізичних, когнітивних чи сенсорних відмінностей. У Гайді безбар’єрних подій прописані практичні рішення щодо підготовки та проведення онлайн- та офлайн-заходів, зокрема під час війни.

«Організатори заходів – конференцій, виставок, будь-яких публічних зустрічей –орієнтовані на те, щоб бачити серед своїх учасників людей з досвідом війни. Але як це правильно організувати? Ми ніколи не знаємо, хто поруч з нами: що ця людина пережила і що бачила, у якому вона стані зараз. Але можемо заздалегідь створити рішення, які подарують усім гостям хороший досвід. Гайд безбар’єрних подій – саме про такі рішення. Про повагу до досвіду різних учасників. Він детально розбирає все – від комунікації до інтер’єру. Бо це теж важливо. Одне із визначень безбар’єрності – «це коли зручно всім без винятку». Думаю, це могло б бути заголовком для всієї цієї філософії на рівні держави й суспільства. Бо люди з досвідом війни – це зараз всі ми. Ось чому безбар’єрні події й узагалі – безбар’єрне життя – потрібне всім нам»,  – наголосила перша леді. 

Довідка. Метою політики безбар’єрності є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права. Йдеться про доступ до роботи, інформації, освіти, сфери послуг, можливість вільно пересуватися у просторі, соціалізуватися та залучатися в життя громади. Політика безбар’єрності має стати наскрізною та включатися до всіх довгострокових рішень і програм на національному та місцевому рівні.

Ініціативу «Без бар’єрів» започаткувала перша леді України Олена Зеленська. У 2021-му уряд схвалив Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року. Цьогоріч Кабінет Міністрів затвердив План заходів на 2023–2024 роки з реалізації Стратегії безбар’єрності.

З метою створення безбар’єрного простору при Кабінеті Міністрів було сформовано тимчасовий консультативно-дорадчий орган – Раду безбар’єрності. Її діяльність визначається в Положенні про Раду безбар’єрності. Орган очолює Прем’єр-міністр України, до його роботи залучені: Офіс Президента Глави держави (перша леді України, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності), 15 міністерств та ЦОВВ, 24 ОВА, КМВА, територіальні громади, а також  міжнародні й українські експертні організації, представники бізнес-спільнот та організацій громадянського суспільства.