Засідання круглого столу на тему «Геноцид як зброя у боротьбі проти української нації в ХХ-ХХІ ст.: харківський вимір», розпочали з хвилини мовчання за жертвами Голодоморів в України, а також загиблими героями Революції Гідності та всіма полеглими в боротьбі проти російської агресії.

Як відзначила директорка Департаменту масових комунікацій та забезпечення доступу до публічної інформації Харківської ОВА Ярослава Бережна, цього року українці вдруге поспіль вшановують пам'ять жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями росії проти українців. Вона підкреслила, що у цій війні держава-агресор знову використовує продовольство як зброю: провокування продовольчої кризи у світі; блокування та бомбардування українських портів, через які відбувається експорт зерна; мінування суднохідних шляхів, нищення українських зерносховищ і вивезення українського зерна з окупованих територій. Ворожі війська також знищують чи крадуть українську сільськогосподарську техніку, мінують сільгоспугіддя та спалюють незібраний урожай.

«Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива. Ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані, – наголосила Ярослава Бережна. – Українська нація за часів новітньої історії теж значно змінилася. Українці дали чітко зрозуміти: вони не лише готові оплакувати загиблих, а й більше не дозволять безкарно себе вбивати. Україна обов’язково вистоїть і переможе».

Про дослідження геноцидної риторики двох режимів – СРСР та путінської росії – розповів депутат обласної ради, представник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Сергій Жуков. За його словами, сьогоднішня війна, трагедії Ірпеня, Бучі, Ізюма та Маріуполя мають коріння у людиноненависницькій ідеології, яку вже майже сто років продукує рф.

«Разом із ГО «Інститут масової інформації» та офісом Генерального прокурора України ми презентували дослідження присвячені геноцидній риториці путінського режиму. Там можна відзначити паралелі тієї риторики, яку зараз використовує російська влада, зокрема у шкільних підручниках та медіа,  із тією риторикою, яку використовував 90 років тому сталінський режим», – зазначив Сергій Жуков.

Начальниця Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Марія Тахтаулова також закликала у День пам'яті жертв Голодомору згадати захисників та доєднатися до акції «Запали свічку пам'яті — поділись теплом з захисником» й передати військовим теплі речі, окопні свічки, дитячі малюнки, смаколики тощо.

Під час круглого столу детально зупинились на історичних подіях, які передували голодоморам в Україні. Адже для Харківщини трагедія 1932-1933 років є особливою – саме Харків став столицею Голодомору, кожен сьомий житель області загинув від голоду, був докорінно змінений етнічний склад регіону.

У дискусії щодо передумов геноциду та ролі політики радянського союзу у створенні Голодомору, взяли участь харківські політологи: доктор політичних наук, професор національної юридичної академії ім. Я. Мудрого Ігор Поліщук та доктор політичних наук, професор Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця Олександр Романюк.

25 листопада о 16.00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання. А о 16:01 стартує Всеукраїнська акція "Запали свічку пам'яті". Українці запалять свічки в пам'ять про вбитих геноцидом співвітчизників біля місць пам'яті Голодомору. Кожен може долучитися до вшанування пам'яті загиблих і встановити свічку на своєму підвіконні.