Сьогодні продовжую відвідувати наші бойові бригади. Вчора ми були на Донеччині, сьогодні – різні райони Запорізької області, територія роботи ОСУВ «Таврія». Разом із генералом Тарнавським були в розташуваннях 3-ї та 15-ї бригад оперативного призначення Нацгвардії, 47-ї та 65-ї окремих механізованих бригад, 46-ї аеромобільної бригади; 10-й армійський корпус – 116-та, 117-та і 118-та бригади. Кожна – особлива, всі – молодці. Відвідав передове хірургічне відділення, подякував нашим бойовим медикам за порятунок українських життів. Поспілкувалися з комбригами та комбатами про потреби наших воїнів – те, що вони реально відчувають на передовій. Все, про що говорили хлопці, звучатиме на Ставці.

Коли таке спілкування – бригада за бригадою, і у всіх – реальний бойовий досвід, – то можна оцінити ситуацію значно глибше, побачити, як конкретний досвід однієї бригади може бути застосований іншими підрозділами та масштабований на всі наші сили оборони. Зафіксували конкретні потреби – засоби РЕБ, дрони, броньовані евакуаційні машини «медевак». Є додаткові організаційні питання – те, про що не говорилося вчора, – зокрема, щодо офіцерських звань. Тренування воїнів – одне з ключових завдань, говорили про це. Реальний бойовий досвід, сучасні виклики й тенденції на полі бою, вогонь і маневр, майстерність, яка є в наших воїнів та яку треба поширювати на всі бригади, а також зробити це пріоритетом у навчальних центрах, особливо під час навчання мобілізованих. Підготовка воїнів – це також відповідальність кожного командира всіх ланок. Важлива мотивація людей, і це прямий наслідок того, як вчаться воювати.

Почули від комбатів відгуки про бойове застосування техніки та зброї, яку надають партнери. Кожен такий відгук – це те, про що будемо говорити з лідерами. І хочу окремо подякувати всім нашим воїнам, які беруть трофеї та ставлять на службу Україні російську техніку. Це не просто раціональність наших хлопців, це й важливий доказ спроможності наших героїв забирати зброю у ворога та використовувати для захисту життя України.

Мав честь нагородити наших воїнів – солдати, сержанти, офіцери... Пишаюся кожним! Дякую, хлопці, за ваші шеврони. Дуже приємно!

Окремо хочу сьогодні подякувати всім, хто допомагав із ліквідацією наслідків російських ракетних нальотів. Вчора – в Одесі, Харківщина, сьогодні – Львів, Луцьк, Дніпро, Краматорськ, на Черкащині, також в Запорізькій області, в інших частинах держави. Дякую рятувальникам, лікарям, поліцейським, волонтерам, місцевій владі... Дякую! Щодня маємо памʼятати: кроки вперед наших воїнів на передовій наближають безпеку й захист для всіх наших міст і сіл. А що більше сили в нашої ППО, то більше можливостей тилових областей працювати для оборони. Вже збільшуємо, зокрема, військове виробництво – навіть у таких умовах, як зараз. І будемо збільшувати.

Українська мета очевидна: ми переможемо та забезпечимо Україні силу, яка дозволить гарантувати надійний мир. І я дякую кожному нашому воїну – усім, хто б’ється заради України! Усім волонтерам, які допомагають, кожному і кожній. Всім українцям і українкам, які відчувають, що вони – на війні, а отже, допомагають обороні. Дуже дякую!

Слава Україні!