Монумент встановлено поряд із будівлею Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

«Важко відкривати пам’ятники загиблим. Особливо якщо ці загиблі – діти. Адже діти мають жити. Як мали жити маленькі мешканці розбитих російськими ракетами будинків по всій країні. Повинні були жити всі пасажири автівок з написом «Діти», розстріляних окупантами», – сказала Олена Зеленська.

Начальник Харківської ОВА повідомив, що за 15 місяців злочинної війни росіяни вбили на Харківщині 76 дітей. Наймолодшій жертві путінських злочинів було всього 5 місяців. Більше 200 дітей отримали поранення. 

«Нехай цей пам'ятник стане вічною згадкою про безневинних жертв російських терористів та символом невідворотного покарання за жахливі злочини окупантів. Я хочу подякувати за сприяння Першій Леді України Олені Зеленській, за ініціативу народному депутатові Павлу Якименку, талановитому автору скульптурної композиції Михайлу Ятченку та меценатам, які допомогли у реалізації створення цього меморіалу», – зазначив Олег Синєгубов.

Архітектурна композиція монумента складається зі скульптур фігур дітей – хлопчика і дівчинки, які злітають над гранітною глибою, що уособлює вибух. Фігури дітей постають в образі ангелів з обгорілими крилами. Вони виконані у бронзі зі спеціальним облицюванням, яке надає металу додаткову довговічність та відтінки. Загальна висота всієї композиції становить близько п'яти метрів. 

«Усі злочини, знущання, вбивства українських дітей – не мають строку давності. росія обов’язково понесе відповідальність за весь біль і страждання. 76 загиблих дітей з Харківщини. 76 невинних жертв. За кожною цифрою стоять людські долі... Біль і розпач рідних та близьких. Висловлю вдячність всім, хто допомог створити й встановити цей монумент. Він завжди нагадуватиме нам про те, яку високу ціну ми платимо за право бути вільними, жити в мирі й спокої. Не забудемо», –  додав Павло Якименко.

На вертикальній полірованій площині каменю верхнього блоку нанесено текст: 

«Маленьким янголам, 

які так рано зустрілись

з людською жорстокістю

та, на жаль, ніколи

не стануть дорослими…».