Він доступно розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, правила коректної мови. Посібник був створений за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.

У нових реаліях, коли основним бар'єром є війна, у «Довіднику безбар’єрності» було створено новий розділ – «У воєнний час».

Зокрема, розповідається про те, що в умовах воєнного стану вимоги для виїзду дітей за кордон є спрощеними.

«Не потрібна нотаріальна згода одного з батьків, що було обов’язковим у мирний час. Достатньо свідоцтва про народження дитини або її закордонного паспорта, навіть якщо він протермінований», – зазначається в «Довіднику безбар’єрності».

Якщо цих документів немає, один з батьків може внести інформацію про дитину в свій паспорт. Для цього потрібно звернутися до найближчого територіального підрозділу Державної міграційної служби України. Відповідна відмітка у паспорті посвідчує особу дитини, підтверджує її українське громадянство і дозволяє вивезти її за кордон.

У разі, якщо документів немає взагалі або дитина є іноземцем, прикордонники приймають копії документів, які є, або будь-які інші докази підтвердження її особи.

Якщо дитину супроводжує хтось із родичів, наприклад, тітка, бабуся, повнолітня сестра, вітчим, їм потрібно мати з собою:

– документи, які змогли б підтвердити родинні зв’язки з дитиною

– або посвідчену згоду від одного з батьків, із зазначенням, що саме ця особа вивозить дитину за кордон.

Якщо дітей супроводжують не родичі, то прикордонники вивчають кожну ситуацію окремо.

З 16 років неповнолітній може перетнути кордон самостійно.