Про збитки, які завдали російські війська сільськогосподарській сфері області, розповів в інтерв’ю «Укрінформу» заступник начальника ХОВА Євген Іванов.

За його даними, знищено 340 одиниць аграрної техніки. При цьому були зафіксовані масові факти цілеспрямованих атак російських військ, у тому числі авіації, на об'єкти АПК та сільськогосподарську техніку, яка працювала в полях.

«Ворог свідомо робив усе, аби завдати агровиробництву Харківщини якнайбільшої шкоди. Крім того, росіяни дуже часто дистанційно мінували посівні площі, що робило їх непридатними для обробки», - зазначив Євген Іванов.

Нагадаємо, цього року сільськогосподарські роботи взагалі не проходили в Ізюмському та Куп’янському районах, у Богодухівському, Чугуївському та Харківському – велися частково. Загалом посівна та збирання врожаю проходили на 40-50% від довоєнної площі.

Крім того, як підкреслює заступник начальника ХОВА, через бойові дії та тимчасову окупацію частини області аграрії навесні не змогли забезпечити належний догляд за озимими. На обсяги зібраного також вплинули підвищення курсу долара та перебої з паливом.

«По пшениці маємо врожайність 37 центнерів з гектара, що на 10 центнерів менше, ніж минулого року, тобто падіння врожайності - біля 25%», - наводить цифри заступник начальника обласної адміністрації.

Він зауважує, що через війну постраждали навіть ті підприємства, які не перебували в зоні бойових дій чи окупації.

«Так, вони могли працювати, але просто не мали оборотних коштів. Була порушена логістика, зерно не продавалося. Загалом в області зібрали 1,5 млн тонн зернових, із них 1,1 млн тонн – пшениці, що на 60% менше, ніж минулого року. Враховуючи вкрай несприятливі обставини, в яких опинилися аграрії цього сезону, цей результат можна вважати дуже непоганим», - вважає Євген Іванов.

За його словами, такий врожай повністю закриває не тільки потреби регіону, які становлять до 15% від зібраного, але й дозволяє реалізовувати продукцію за кордон. Тобто Харківщина забезпечена зерном нового врожаю і може експортувати його, але не в тих об’ємах, які були раніше.

Великою проблемою для аграріїв деокупованих територій стало засмічення сільськогосподарських земель вибухонебезпечними предметами. Наразі обстеження та розмінування в області потребують близько 500 тис. га на території п’яти районів.

«Фахівців і техніки стільки просто немає, щоб зробити це одночасно на такій величезній площі. Крім того, бойові дії в області ще тривають. Навесні 2023 року ми очікуємо значного збільшення земельного банку для посіву. Це не будуть 100% від довоєнного показника, але 70-75%. Тобто матимемо «стрибок», а наступними роками – кропітку роботу, більш уповільнену, по окремих прикордонних громадах», - Євген Іванов.

Він прогнозує збільшення обсягів виробництва і, відповідно, експорту зернових.

«Буде покращено логістику, буде більше належного догляду за посівами. Тож очікуємо врожай на 30-40% більший, ніж цього року», - зазначає заступник начальника ХОВА.