16 жовтня відзначається Всесвітній день продовольства. Цей день встановлений у пам’ять про заснування спецструктури ООН, що займається боротьбою з бідністю та голодом – FAO. Це Продовольча та сільськогосподарська організація ООН.

Десятиліттями світ працював, щоб розв'язати проблему голоду. І навряд чи хтось із засновників ООН міг би подумати свого часу, що у XXI столітті ми будемо всі у світі знову змушені боротися із загрозою масового голоду, причому штучного голоду!

Голоду, за який відповідальна лише одна держава у світі – це Росія – та її терористична війна проти вільного світу.

Коли Росія заблокувала наші українські порти й зламала нормальні ланцюжки постачання продовольства, вона повернула увесь світ у ситуацію, ніби й не було цих десятиліть міжнародної роботи для продовольчої безпеки.

На щастя, українські порти знову запрацювали на експорт агропродукції. З липня ми постачаємо саме той обсяг продовольства, який повертає світовому ринку стабільність. Причому саме тим сегментам продовольчого ринку, які забезпечують споживання деяких найбільш крихких країн Африки й Азії.

І хоча наші експортні можливості ще далеко не повні, все ж ми змогли експортувати майже 8 мільйонів тонн продовольства морським шляхом – це понад 300 суден. 60% цього обсягу було спрямовано в Африку та Азію. Це глобальна місія нашої країни: і завдяки українському постачанню цілі регіони світу зберігають соціальну й політичну безпеку.

І я хочу подякувати всім, хто це забезпечує: нашим аграріям передсім, нашим транспортникам, працівникам портів, нашим дипломатам і урядовцям. Звичайно, нашим оборонцям країни, які тримають південь і повертають безпеку на море. І нашим партнерам хочу подякувати, які змогли і які допомогли з цією ініціативою. Зокрема Генеральному секретарю ООН Гутеррішу й Президенту Туреччини Ердогану.

Маємо зробити все, щоб український зерновий експорт тільки розширювався. Це й для наших людей робочі місця, і експортні доходи. Плюс кошти, щоб провести посівну наступного року. Але й для всього світу – одна з ключових гарантій стабільності.

Те, як Україна допомагає збереженню нормального життя у світі, лише посилює репутацію нашої держави й полегшує нам створення нових зв’язків у різних регіонах. Цього тижня, що починається, я очікую нових міжнародних результатів для нашої держави.

А за тиждень, що минає, варто відзначити посилення контактів із Саудівською Аравією. Є вагомі домовленості. Серед іншого, це й рішення партнерів надати пакет гуманітарної підтримки обсягом 400 мільйонів доларів. Це дуже важливо. Маємо найбільш змістовні за 30 років відносини з Саудівською Аравією саме зараз.

Ситуація на передовій за минулу добу суттєвих змін не зазнала. Ключові гарячі точки на Донбасі – Соледар і Бахмут, там тривають дуже важкі бої. Проти наших сил окупанти кинули всіх, кого могли, зокрема й 2 тисячі «зеків» – вони серед найманців саме там. І це «зеки» з великими строками покарання за тяжкі злочини. Їх на фронті утримують не лише грошима, а й обіцянкою амністії.

Ось так російська держава спонсорує терор – шукає по тюрмах убивць і обіцяє їм свободу, якщо вони вбиватимуть знову. Хтось у світі ще сумнівається, чи варто офіційно визнавати Росію державою-терористом? Навряд чи.

Я дякую всім нашим воїнам, які героїчно тримають позиції і під Бахмутом, і під Соледаром, і на всіх інших напрямках, де зараз тривають бойові зіткнення – на сході, на півдні держави.

Особливо хочу сьогодні відзначити на Південному напрямку 60-ту Інгулецьку піхотну бригаду, 17-ту окрему танкову Криворізьку бригаду імені Костянтина Пестушка, 128-му окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду і 59-ту окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка за злагоджені дії на Херсонському напрямку й результативне знищення ворожої техніки. Я дякую вам, воїни!

Я дякую і Херсонській зенітній ракетній бригаді за успішний захист нашого неба від іранських дронів і російської авіації.

Окремо я хочу відзначити сьогодні ті підрозділи, які забезпечили нам результат у поповненні обмінного фонду. Це надзвичайно важливо: кожен, хто бере в полон російських військових, забезпечує нам можливість звільняти наших героїв.

Я дякую 54-му окремому розвідувальному батальйону імені Михайла Тиші, 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді й 92-й окремій механізованій бригаді, які під час наступальних дій суттєво збільшили нашу можливість повертати українців додому.

Ми пам’ятаємо про наших людей, яких утримують у Росії. Ми маємо звільняти їх і маємо звільнити їх усіх, не залишаючи ворогу нікого. Але для цього нам потрібно брати в полон окупантів – якнайбільше.

І ще одне, про що варто сказати сьогодні.

Через російський ракетний терор у деяких містах і районах України доводиться обмежувати постачання електрики, щоб стабільно працювала вся система. Але такі стабілізаційні відключення можна буде не робити, коли ми всі в Україні свідомо ставитимемось до свого споживання у пікові години. Це невелика річ для побуту кожної людини, однак дуже вагома в межах усієї енергосистеми України. Наприклад, цієї суботи мешканці Чернігівської області обмежили своє споживання електрики на 20%. Я вам дуже вдячний. А загалом по країні в середньому – на 10%. Київ та область – тільки на 7%. Будь ласка, зробіть більше, якщо маєте таку змогу. Від 17:00 до 23:00 маємо скоротити наше споживання електрики. Це такий крок, який разом з іншими забезпечить поразку для російських терористичних планів.

Я дякую всім, хто захищає Україну!

Дякую кожному й кожній, хто воює, працює, допомагає заради нашої перемоги! У єдності й спільних діях – наша сила, сила України!

Слава Україні!