Як зазначив начальник ХОВА Олег Синєгубов, підняття українського прапору на міжнародній спортивній арені наразі дуже важливе, адже це демонструє сильний дух нашої країни.

«Хотілося б висловити слова вдячності за ваші організаторські здібності, адже в такий час змогли підготувати колектив, а головне зберегти його. А щодо результатів, ми навіть не сумнівалися, оскільки знаємо вашу фаховість. Захоплююся не лише вашою майстерністю, а й силою духу, наполегливістю, відданістю Україні та Харківщині. Ми говоримо не тільки про сьогоднішні досягнення, а й майбутнє спорту на Харківщині. Воно обов‘язково буде!», – сказав Олег Синєгубов.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну команда мусила змінити своє місце тренувань у Харкові. Дівчата разом з тренером Світланою Саідовою вимушені були поїхати до Італії, аби мати можливість працювати надалі.

«Звичайно, найскладніше було емоційно, адже в усіх нас в Україні залишилися родичі і друзі. Але ми навіть не сумнівалися, що переможемо. За цей час дівчата дуже виросли, вони змужніли і були готові на все. Загалом ми хочемо виставити здобуті нагороди на благодійний аукціон і зібрати кошти для потреб ЗСУ. Адже ми маємо в середньому 25 медалей і це тільки європейського рівня, а ще й є міжнародні. У дівчат є багато особистих нагород», – додала Світлана Саідова.

Збірна України повністю складалася зі спортсменок Харківської області: Владислава та Марина Алексіїви, Марта Федіна, Вероніка Гришко, Олеся Дерев'янченко, Ангеліна Овчиннікова, Валерія Тищенко, Анастасія Шмоніна. 

Окрім того, Марта Федіна стала найбільш титулованою українською синхроністкою на континентальних першостях. Спортсменка має 15 нагород, з них – 11 золотих.

«Змагання пройшли на найвищому рівні. У нас були одні думки – про наших захисників. Ми кожного дня бачили дуже багато повідомлень зі словами підтримки для нас. Це відчуття неймовірне: коли насправді ти маєш підтримувати своїх, а підтримують тебе», – зазначила Марта Федіна.

Синхроністка Олеся Дерев’янченко наразі планує займатися з реабілітологами. Потім команда збирається готуватися до наступних змагань.

«З самого початку дуже болісно сприймалися події в рідному Харкові. Але ми з дівчатами зібралися, розуміли, що треба бути сильними, мужніми. Для нас головне було не просто отримати цю нагороду – а гідно виступити, підтримати свою державу», – розповіла Олеся Дерев’янченко.