Налаштування
Шрифт:
Колір:
Фото:

Сахновщинський коровай та харківське коцарство визнали загальноукраїнським культурним надбанням

Сахновщинський коровай та харківське коцарство визнали загальноукраїнським культурним надбанням

Саме ці традиційні заняття мешканців Харківщини увійшли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Як повідомили в Департаменті культури і туризму Харківської ОВА, відповідний наказ Міністерства культури та інформаційної політики України було прийнято 6 липня цього року на підставі рішення Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини.

«До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини включено 2 елементи з Харківської області: Знання і практики приготування сахновщинського короваю (охоронний номер: 029.нкс) та традиційне харківське коцарство (охоронний номер: 030.нкс)», - надали інформацію в Департаменті.

Так, практика приготування сахновщинського короваю стала невіддільною складовою історико-культурного надбання Сахновщинської громади. Сахновщинський коровай обов’язковий атрибут урочистих заходів, календарно-обрядових та родинних свят. Особливості зовнішнього вигляду короваю: круглий за формою (жінки кажуть, як «сонечко»), здебільшого одноярусний, зі скоринкою від світло- до насиченого темно-коричневого кольору та прикрашений оздобою тіста, де переважать рослинні елементи.

Традиція харківського коцарства сягає ХVII століття, коли ремісники, що виготовляли своєрідні довговорсові вовняні килими-коци, оселилися за валом Харківського городища на території приміської Залопанської слободи.

Наприкінці 1900-х з розвитком фабричного виробництва промисел швидко занепав та дожив до наших часів в уміннях поодиноких майстринь та дослідників, серед яких найвідомішою є Шегда Ірина Зенон-Михайлівна, спадкова коцарка, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Досліджують та поширюють знання про харківське коцарство у м. Харків, м. Валки та смт Ков'яги Харківської області.

Довідка. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України ведеться на виконання статті 12 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини, яку Україна ратифікувала у 2008 році.