Наші захисники й захисниці!

Ми активізуємо роботу, щоб притягнути окупантів до відповідальності. Має бути міжнародний трибунал. І він буде. За все, що вони наробили проти України. Проти наших людей. За кожен акт тероризму російських військ на території нашої держави.

Прокуратура України, правоохоронці вже почали цю роботу. Важливим є й початок діяльності в Україні слідчої групи Міжнародного кримінального суду, яка разом із нашими правоохоронцями вже збирає всі докази, збирає факти воєнних злочинів загарбників на території нашої держави. Щоб ті отримали саме юридичну відповідь – законну й конкретну.

Говорив з прокурором Міжнародного кримінального суду в Гаазі Карімом Ханом. Він вже в Україні, вже почав працювати. Тож окупанти відповідатимуть за всі воєнні злочини проти українців.

Минулої ночі російські війська продовжили обстріли української території, наших мирних міст, наших громадян. Харків та область... Вони бомбардували узбережжя Одещини. Завдали ракетних ударів по Києву. Били по цивільній інфраструктурі Запоріжжя.

Станом на цей ранок 103 дитини вбиті.

Російські війська зараз завдали Україні у сотні разів більших руйнувань, ніж Донбасу за вісім років війни. І постраждали найбільше території саме Донбасу, прикордонних областей на російському напрямку, Київська область та південь України. Постраждали найбільше саме ті території, про які російські пропагандисти завжди говорили як про місце проживання особливо близьких для Росії людей.

Мабуть, немає такої неядерної зброї, яку б окупанти ще не застосували проти наших мирних людей. Ось така близькість. Ось така дружба. Ось такий, як говорили в Москві, «розʼєднаний народ».

Загалом по Україні зруйновано 400 закладів освіти на сьогодні, найбільше в Донецькій області – 119. У Маріуполі окупанти захопили лікарню, обласну лікарню інтенсивного лікування. І без того вже пошкоджену російськими бомбами. Пацієнти та лікарі – у полоні. Всередину нагнали ще мешканців сусідніх будинків. Понад 400 людей – у заручниках!

І окупанти використовують лікарню як вогневу позицію, щоб обстрілювати місто.

Цей черговий злочин російських військових проти Маріуполя нічим не відрізняється від захоплення Басаєвим лікарні в Будьоновську. Хоча... Відрізняється. Зараз – іще підліше.

Вчора ввечері окупанти взяли в заручники шістьох людей у Бучанській міській раді.

Утримують у полоні українського рятувальника, який був захоплений у погодженому гуманітарному коридорі! Утримують у заручниках мерів кількох наших міст, активістів, журналіста... Російська держава перетворилася на відвертого терориста. І їй не соромно. Але вона буде відповідати за все.

Світ уже починає розуміти, що без визнання Росії державою-терористом неможливо буде відновити справедливість щодо України, неможливо буде відновити міжнародний порядок.

Сьогодні я підписав важливий указ про загальнонаціональну хвилину мовчання для вшанування памʼяті всіх українців, які загинули у нашій вітчизняній війні. Усіх, кого ми втратили через вторгнення Росії. Через терор, розвʼязаний окупантами.

Щоранку о 9-й годині на всій території нашої держави будемо згадувати українців, які віддали своє життя. Усіх, хто воював. Усіх військових і усіх цивільних. Дорослих і дітей... Усіх! Усіх, хто міг би ще жити, якби Росія не почала цю війну.

Вічна памʼять кожному, хто загинув за Україну!

Втрати окупантів продовжують зростати.

Кількість знищених солдатів противника вже наближається до 14 тисяч. Десятки тисяч російських військових поранені. Вони втратили вже більш як сотню гвинтокрилів. Скоро буде сотня втрачених літаків.

Понад 400 російських танків знищено, плюс декілька тисяч одиниць іншої техніки.

Ми забираємо з поля бою покинуту ворожу техніку та використовуємо її для захисту нашої держави і наших людей.

Українці! Українки!

Якщо вам відомо, де ворог і де він кинув свої танки чи іншу бронетехніку, «панцирі» чи гармати, повідомляйте українським силам. Давайте використовувати все заради нашої перемоги! І заради перемоги будьте мудрими.

Не публікуйте деталі роботи нашої протиповітряної оборони, коли ви чуєте, як хлопці працюють. Не оприлюднюйте мапи, які знаходите в покинутій російській техніці та на розбитих командних пунктах окупантів. Віддавайте, будь ласка, їх нашим військовим. Хай використовують, щоб ворог страждав!

Сьогодні о третій годині за Києвом виступатиму перед Конгресом Сполучених Штатів Америки.

Це буде важлива промова. Промова від усіх нас, від кожного нашого захисника, від кожного нашого громадянина. Для найбільш потужної демократії світу. Для держави й народу, які можуть зробити дуже багато для зупинки російського агресії, для відновлення миру на нашій землі.

Вісім років тому у цей день російська держава організувала фейковий «референдум» на території нашого українського Криму. Який використала згодом, щоб виправдовувати захоплення нашої території. Це було незаконно. Це було руйнацією всієї архітектури безпеки у Європі, яку створили після Другої світової війни. Але Росія пішла на це.

Якби тоді був хоч натяк на такий спротив, який ми чинимо зараз, який ви чините зараз... Якби тоді світ відреагував хоч наполовину так, як повинен реагувати зараз і  реагує... Впевнений, ми не мали б ані цього вторгнення, ані восьми років війни на Донбасі. Усе це зло народилося з окупації Криму. З нашої слабкості, брутальних дій Росії, за які вона мала відчути покарання ще у 2014 році.

Зараз ми набагато міцніші, ми об’єднані. Зараз ми – великий народ, нація.

Але... Ми не маємо машини часу і ми не можемо повернутися в ту мить, коли все вирішувалось.

Ми можемо й повинні боротися сьогодні, зараз. Можемо й повинні захистити нашу державу, наше українське життя. Можемо й повинні вести переговори про справедливий, але чесний мир для України. Про справжні гарантії безпеки, які працюватимуть.

Це амбітне завдання. Складне. Це великий шлях. Але я впевнений, що нам, українцям, до снаги все це зробити. Нам, українцям, до снаги перемогти. І повернутися до миру.

До миру, якого ми всі так прагнемо.

Слава нашим героям!

Слава Україні!