Зазначені дані стали відомі на основі аналізу показників дашборду, який підготували експерти Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International.

«Зазначені показники характеризують фінансову ефективність управління земельними ресурсами у громадах та роль плати за землю у наповненні місцевих бюджетів Харківської області. Земля має безперечні переваги у якості стабільного ресурсу наповнення бюджетів громад, оскільки вона піддається точному обліку, що створює умови для точного визначення суми податкового зобов’язання. Втім, на сьогодні резерви збільшення надходжень плати за землю до бюджетів громад використані не повною мірою, що вимагає від ОМС застосування комплексного підходу до управління земельними ресурсами, і, як наслідок, збільшення їх фіскальної віддачі», – прокоментувала Марина Гончаренко.

За її словами, за 3 квартали 2021 року до місцевих бюджетів України надійшло 22,7 млрд грн плати за землю, зокрема понад 2 млрд грн – до бюджетів територіальних громад Харківської області.

У місцевих бюджетах області плата за землю формує 13,5% власних доходів і 38,5% місцевих податків і зборів, при середніх показниках по Україні 13,3% і 43,4 % відповідно.

«Середні надходження плати за землю на 1 мешканця по громадах Харківщини за аналізований період склали 798 грн, що на 11,6% перевищує середньоукраїнський показник. По 18 громадам області значення показника більше, ніж середній показник по Україні, який становить 715 грн. У розрахунку на 1 мешканця надходження по громадах Харківської області коливається від 147 грн у Височанській до 1657 грн у Близнюківській громаді. Значення цього показника по громадах України відрізняються у 876 рази, і коливається від 14 грн до 12272 грн», – зазначає Марина Гончаренко.

На думку радниці, показником, який кількісно характеризує ефективність управління земельними ресурсами, є дохідність земель громади – співвідношення плати за землю до території громади. При середньому значенні цього показника по Україні – 76049 грн на 1 кв км, аналогічний показник по області становив 106 709 грн, тобто на 40% більше. Така велика різниця пояснюється, перш за все, високою дохідністю земель у Харківській міській громаді, яка становить 3 932 937 грн.

Для порівняння, друга громада в обласному рейтингу – Пісочинська селищна рада – має дохідність 365 402 грн, а найнижчий показник має Курилівська сільська громада – 9251 грн на 1 кв км.

Харківська міська рада займає 2-ге місце у загальноукраїнському рейтингу у цьому показнику, перше місце – Чорноморська громада Одеської області, дохідність землі у якій становить 4 636 860 грн.

Значення дохідності земель у розрахунку на 1 мешканця у громадах Харківської області коливається від 0,36 грн до 10,79 грн при середніх значеннях по області – 1,84 грн та по країні – 3,50 грн.

«На сьогодні громади мають резерви збільшення надходжень та володіють дієвими інструментами нарощення фіскального потенціалу плати за землю. Для збільшення обсягу надходжень плати за землю та підвищення дохідності земель громади ОМС рекомендується дбати про оптимальність ставок, своєчасно оновлювати нормативно-грошову оцінку земель, проводити заходи з інвентаризації земель, покращенню адміністрування орендної плати, своєчасно вносити зміни до договорів оренди, залучати до оподаткування суб’єктів, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів тощо», – підсумувала Марина Гончаренко.