Глава держави висловив радість стосовно того, що цьогоріч конференцію щодо реформ в Україні приймає саме Литва, адже впродовж останніх років литовські партнери були й залишаються в авангарді підтримки змін в Україні.

Президент розповів про реформи, які відбуваються в Україні в останні роки. Зокрема, він зауважив, що з 1 липня відкрився повноцінний, прозорий ринок землі, забезпечивши реалізацію конституційного права власності громадян на землю. Також була започаткована програма доступних кредитів 5-7-9%, яка сприяла розвитку малого й середнього бізнесу та підтримала підприємців в умовах пандемії COVID-19. Крім того, було розроблено новий інструмент – підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями – так звані інвестиційні няні, покликані надавати належний супровід інвестиційних проєктів.

Окремо Володимир Зеленський зупинився на діджиталізації в Україні. Він розповів, що на порталі електронних державних послуг «Дія» можна за лічені хвилини за допомогою свого комп’ютера або смартфона відкрити бізнес, одержати дозвіл на будівництво, зареєструвати новонароджену дитину, записатись на вакцинацію та отримати ще десятки державних послуг.

Також в Україні триває модернізація інфраструктури. Зокрема, в межах програми «Велике будівництво» за минулий рік побудовано та оновлено понад 4 тис. км доріг державного значення та понад 2,5 тис. км доріг місцевого значення, відремонтовано 158 мостів, створено понад 100 спортивних об’єктів, збудовано та відремонтовано 114 шкіл і 158 мостів.

Задля збереження екології в Україні вже прийнято пакет необхідних документів для створення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

Окрему увагу Володимир Зеленський акцентував на амбітній меті України щодо відносин з Євросоюзом.

«Європейський Союз є нашим надійним партнером у впровадженні внутрішніх реформ, модернізації української економіки, підвищенні конкурентоспроможності. Відбувається поступова інтеграція наших ринків», – зазначив він.

Президент зауважив, що питома вага торгівлі з ЄС сьогодні перевищила 40% загального обсягу зовнішньої торгівлі України.

«Мені здається, це тільки початок. Ми прагнемо оновлення Угоди про асоціацію. Динамічні зміни законодавства ЄС та умов нашої двосторонньої торгівлі вимагають від нас креативності і гнучкості. Цей процес було започатковано під час попереднього Саміту Україна – ЄС. До наступного Саміту маємо підбити перші підсумки переговорів щодо оновлення тарифної частини Угоди», – наголосив Глава держави.

Також, за його словами, українські виробники чекають на спрощення торгівлі промисловою продукцією, тож «промисловий безвіз» має стати історією спільного успіху.

Україна активно долучається до співпраці в межах реалізації Європейського зеленого курсу.

«Наша мета – уникнути потенційних бар’єрів у двосторонній торгівлі при формуванні європейського механізму коригування вуглецю на кордоні», – сказав Володимир Зеленський.

У сфері боротьби з корупцією Національне агентство з питань запобігання корупції України (НАЗК) спільно з міжнародними партнерами та громадськістю активно розробляє проєкт Антикорупційної стратегії України на наступні роки, також зауважив Глава держави.

Водночас Володимир Зеленський наголосив, що зближення України та ЄС має бути дорогою з двостороннім рухом, «адже не тільки євроінтеграція робить Україну сильнішою. Сильна Україна зробить сильнішим Європейський Союз».

«Євросоюз має продемонструвати свою відданість європейським цінностям та принципам. Замість розмов про відновлення самітів ЄС – Росія, мені здається, краще фіксувати європейську перспективу України», – сказав він.

Президент також зазначив, що Україна робить свій вагомий внесок у забезпечення євроатлантичної безпеки. Зокрема, наша країна є невід‘ємною частиною Сил швидкого реагування НАТО, бере участь у миротворчих операціях та навчаннях Альянсу й налагоджує взаємосумісність з арміями НАТО, що видно на прикладі Литовсько-польсько-української бригади (ЛитПолУкрбриг).

«Утім, я хотів би, щоб за цими важливими сигналами не був загублений ключовий аспект – за 13 років після Бухарестського саміту НАТО слід закінчити період невизначеності та почати втілювати в життя підтверджене політичне рішення про майбутнє членство України в НАТО», – наголосив Володимир Зеленський.

Він запевнив, що Українська держава й надалі робитиме все, щоб пришвидшити темп реформ, зокрема, в межах виконання річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО.

«Але вже сьогодні ми б хотіли отримати перелік реформ, виконання яких дозволить Україні перейти до наступного кроку – до інтеграції з Альянсом. Ми хотіли б мати узгоджені НАТО критерії, «маркери», за якими буде надалі оцінюватися успішність наших реформ та готовність до членства», – заявив Президент.

За словами Глави держави, наразі обговорюється можливість проведення у 2023 році Саміту НАТО у Вільнюсі.

«Будемо лише вітати, якщо братня Литва виступить господарем цього заходу, і в межах цього заходу щось нове продемонструють країни НАТО щодо України», – сказав він.

Володимир Зеленський також розповів про започаткування Кримської платформи, яка спрямована на здійснення системного моніторингу гуманітарної й безпекової ситуації на окупованому півострові та в перспективі – деокупації території АР Крим.

Наостанок Президент нагадав, що тиждень тому 27 держав Європейського Союзу схвалили Угоду між Україною та ЄС про спільний авіаційний простір.

«Я прихильник саме таких історій – історій успіху. Історій взаємовигідної співпраці європейських країн. Лише так ми здатні досягти синергії між собою. І лише так, я переконаний, ми зробимо сильну Україну в сильнішій європейській та євроатлантичній родині», – сказав Глава держави.

Зі свого боку Президент Литви Гітанас Наусєда зазначив, що учасники сьогоднішньої конференції разом мають надіслати сигнал про те, що «сильна євроатлантична та європейська спільнота потребує сильної України».

«Україна відіграє дуже важливу роль у європейському і глобальному контексті. Це велика країна, і вона здатна надати значного поштовху економічному розвитку Європи. Стратегічний інтерес міжнародної спільноти полягає в тому, щоб Україна була демократичною і квітистою, і діяла на основі ринкоорієнтованого підходу, на основі верховенства права», – переконаний він.

Президент Литви наголосив, що добробуту для українських громадян можна досягти лише шляхом запровадження добре функціонувальної ринкової економіки, просування європейської та євроатлантичної інтеграції, консолідації демократії та верховенства права, а також боротьби з корупцією.