Україна готова продовжувати реформи, необхідні для набуття членства в НАТО, але хотіла б отримати від Північноатлантичного альянсу часові межі щодо набуття членства, оскільки робить значний внесок у систему євроатлантичної безпеки. 

«Безумовно, Україна позитивно сприйняла те, що було ухвалено на саміті НАТО 14 червня цього року. Було ще раз чітко зафіксовано рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року, і те, що Україна стане членом НАТО, і що Україна отримає ПДЧ. Чи задоволені в Україні повністю таким рішенням? Очевидно ні, тому що бракує чітких часових рамок, коли це рішення почне реалізовуватися», – зазначив він.

Ігор Жовква зауважив, що з 2008 року кардинально змінилася безпекова ситуація щодо України й загалом у європейському регіоні.

«Тому Україна просить про дуже просту річ: давайте почнемо виконувати рішення Бухарестського саміту НАТО, повторене під час Брюссельського саміту 2021 року», – сказав він.

Заступник керівника Офісу Глави держави констатував, що наразі серед країн – членів НАТО немає консенсусу щодо подальших кроків відносно України. І це те, над чим працюватимуть усі представники української влади.

«Президент України найближчим часом здійснить візити до двох країн – членів НАТО: Німеччини та США, будемо говорити щодо цього з іншими світовими лідерами. Це також завдання для Офісу Президента, Міністерства закордонних справ, наших послів у державах – членах НАТО», – сказав Ігор Жовква.

За його словами, навіть без членства в НАТО Україна робить значний внесок у систему євроатлантичної безпеки, а найголовнішим у цьому є стримування російської агресії на сході. Також Україна повною мірою використовуватиме статус партнера НАТО з розширеними можливостями, який вона отримала рік тому.

Заступник керівника Офісу Президента зазначив, що в Україні, безумовно, продовжиться реформування Збройних Сил, сектору безпеки.

«Але ми хотіли б мати остаточний перелік реформ, за результатами виконання якого отримали б світло в кінці тунелю – членство України в НАТО», – наголосив Ігор Жовква.