«Українська економіка є відкритою економікою, ми багато експортуємо і імпортуємо. У нас немає іншої альтернативи, ніж мислити глобально, як з точки зору конкуренції на внутрішньому ринку, так і на зовнішніх ринках. У публічній площині ми завжди дискутуємо про найбільш проблемні галузі економіки, у той час, як український бізнес є динамічним і глобальним. Однією з найбільших «революцій» в українській торгівлі став розвиток торгівлі з Європейським Союзом. На сьогодні ми маємо 14 тисяч компаній, які щороку торгують, і в нас надзвичайно широка номенклатура експорту до ЄС», - відмітив Тарас Качка.

За словами заступника міністра, поширення пандемії вимагає від виробників стабільності постачань та скорочення ланцюгів постачання. Актуальним стає решорінг, тобто перенесення виробництва до центрів виробництва, ближчих до Європи. У цьому контексті Україна має свої переваги, зокрема, щодо створення спільних з європейським бізнесом виробничих кластерів тощо.

Також він наголосив на сучасних тенденціях у сільському господарстві, які демонструють зменшення споживання м’яса та перехід на товари рослинного походження. Для малого та середнього бізнесу, для якого орієнтована земельна реформа, це є гарною можливістю переорієнтувати своє виробництво, перейти на виробництво рослинної, органічної, нішевої продукції та налагоджувати ланцюги постачань.  

Також заступник міністра акцентував на стрімкому розвитку цифрової промисловості.

«Світ справді суперглобальний не лише з точки зору нових технологій чи виробництва. Навіть якщо ви руками щось виробляєте, то всі ринки у вас під рукою в комп’ютері. Електронна комерція, яка розвивається, та яку підтримують всі наші поштові в платіжні оператори – це все шанс продавати глобально, спокійно і жити гідно», - підкреслив Тарас Качка.