«Стратегія промоції читання має дуже важливу пропозицію – цільове використання, цільова підтримка і надання учням сертифікатів на купівлю книжок», - зазначила Тетяна Стус.

Авторка наголосила, що сертифікати прописані абсолютно прозоро.

«Вони не підуть тільки в одне якесь видавництво, де діти придбають на сотні гривень книжки, ні. Це буде вільний вибір, і це можливість витягти увагу наших дітей та підлітків з іржавих ґрат сучасної шкільної літературної освіти», - підкреслила Тетяна Стус.

Про переваги Стратегії розвитку читання 2021-2025 років розповіла генеральна директорка Директорату з питань гуманітарної політики ОПУ Вероніка Селега під час свого виступу на Всеукраїнському Форумі «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм».

«Чому Стратегія розвитку читання 2021-2025 років може стати вдалою? Тому що вона розглядає всі сфери життя людини від її народження до шкільної освіти, шкільної освіти і далі впродовж всього життя. В центрі документу знаходиться людина, яка навчається в школі, яка працює, читає фейсбук, дивиться телевізор і скрізь її оточують книжки, заклики до читання і розуміння того, як це вплине на особисте життя. Що книга може внести в особисте життя і до яких змін це може привести», - розповіла Вероніка Селега.

До обговорення проблеми читання в Україні варто залучити людей, які з тих чи інших причин не мають навички читати книги, своєю чергою заявила заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань інформполітики Євгенія Кравчук.

«Я хочу поговорити про заклади культури в умовах децентралізації. Не треба думати, що щось має зробити держава згори, з Києва, і без залучення місцевої влади, місцевих депутатів і місцевої громади. Дуже важлива в цьому плані синергія. Я хотіла б акцентувати увагу, що перед нами є певний виклик. Зазвичай про проблему читання обговорюють колом людей, які і так багато читають. Нам потрібно залучити до цього обговорення, цієї стратегії людей, які з тих чи інших причин не мають такої навички», - заявила Євгенія Кравчук.